ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/11084/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи - Білобловського С. В. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 (суддя Бойко Р. В.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 (головуючий - Калатай Н. Ф., судді: Зубець Л. П., Мартюк А. І.) у справі
за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"
до Приватного підприємства "Раритет",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1,
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У серпні 2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (далі - Уповноважена особа) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Раритет" (далі - ПП "Раритет", Підприємство, цесіонарій) про застосування наслідків нікчемності договору відступлення права вимоги №3-2013 від 24.10.2013 (далі - договір відступлення №3-2013), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" (ПАТ "Брокбізнесбанк", Банк, цедент) і ПП "Раритет", шляхом визнання в порядку реституції за позивачем права вимоги за: 1) кредитним договором №07Ф-143 від 22.08.2008, укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_2, з урахуванням договору переведення боргу №07Ф-143-8 від 22.12.2008, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( ОСОБА_1, Боржник), на підставі якого обов`язок з виконання зобов`язань за цим кредитним договором перейшов до ОСОБА_1; 2) кредитним договором №07Ф-149 від 22.08.2008, укладеним між Банком та ОСОБА_3, з урахуванням договору переведення боргу №07Ф-149-8 від 22.12.2008, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, на підставі якого обов`язок з виконання зобов`язань за цим кредитним договором перейшов до ОСОБА_1; 3) кредитним договором №07Ф-158 від 22.08.2008, укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_4, з урахуванням договору переведення боргу №07Ф-158-8 від 22.12.2008, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, на підставі якого обов`язок з виконання зобов`язань за цим кредитним договором перейшов до ОСОБА_1; 4) кредитним договором №08Ф-188 від 06.10.2008, укладеним між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 ; 5) кредитним договором №08Ф-216 від 30.12.2008, укладеним між Банком та ОСОБА_1 (далі - Кредитні договори), з посиланням на статтю 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 37, 38, 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній з 09.06.2013.
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що за договором відступлення №3-2013 Підприємство отримало можливість відстрочення оплати за відчужені Банком майнові права вимоги до фізичних осіб за Кредитними договорами до 17.01.2024 (понад 10 років), що очевидно є "пільгою" в розумінні господарських правовідносин, як наслідок, вказаний правочин відповідає критерію нікчемності, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній з 09.06.2013 ("договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку").
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019, в задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 179, 190, 215, 216, 236, 625 ЦК України, статей 3, 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пункту 1 частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції, чинній з 09.06.2013, та статей 73-75, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди спочатку встановили нікчемність договору відступлення №3-2013 як такого, що передбачає здійснення відчуження майна Банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій, але в подальшому дійшли висновку про відмову в позові з огляду на те, що відповідачем за позовними вимогами про визнання за Банком в порядку реституції права вимоги за Кредитними договорами фактично є фізична особа (третя особа у справі), тому такі вимоги підлягають вирішенню саме у спорі позивача до такої фізичної особи за наслідками визначення відповідних обсягів спірних зобов`язань в порядку цивільного судочинства. При цьому апеляційним судом не прийнято до уваги посилання третьої особи на необхідність закриття провадження у справі, позаяк відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, проте ОСОБА_1 апеляційну скаргу подано не було, зважаючи на що суд апеляційної інстанції позбавлений права розглядати вимоги, які викладено третьою особою у письмових поясненнях по справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та провадження у справі закрити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статей 175, 231, 236, 269 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) місцевий суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі з мотивів відсутності факту тотожності підстав звернення з позовними вимогами у цій справі та справі №910/11136/16 (за участю тих же сторін), натомість апеляційний суд не надав свою оцінку вказаному клопотанню ОСОБА_1 на предмет його обґрунтованості; 2) зазначивши про нікчемність договору відступлення №3-2013 в силу пункту 1 частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій), хоча позивач і не посилався на цю норму та визначав підставою позову пункт 4 частини 2 статті 38 цього Закону (договір передбачає платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку), апеляційний суд дійшов протилежного висновку в порівнянні з висновком судів у рішеннях по справі №910/11136/16; 3) звертаючись до суду з даним позовом, позивач фактично намагається переглянути судові рішення по справі №910/11136/16 не у встановлений процесуальним законодавством спосіб.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Позивачем і відповідачем відзиви на касаційну скаргу не подавалися.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
8. 22.08.2008 між Банком та: 1) ОСОБА_2 (позичальник-1) укладено кредитний договір №07Ф-143, за умовами якого позивач надав позичальнику-1 грошові кошти у розмірі 17000000 грн на строк з 22.08.2008 по 22.08.2018 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12% річних для споживчих цілей;
2) ОСОБА_3 (позичальник-2) укладено кредитний договір №07Ф-149, за умовами якого позивач надав позичальнику-2 грошові кошти у розмірі 18000000 грн на строк з 22.08.2008 по 22.08.2018 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12% річних для споживчих цілей;
3) ОСОБА_4 (позичальник-3) укладено кредитний договір №07Ф-158, за умовами якого позивач надав позичальнику 3 грошові кошти у розмірі 16800000 грн на строк з 22.08.2008 по 22.08.2018 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12% річних для споживчих цілей.
9. 06.10.2008 між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 як позичальником укладено кредитний договір №08Ф-188, за умовами якого Банк надав третій особі грошові кошти у розмірі 85557064,68 грн на строк з 06.10.2008 по 07.10.2019 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних для споживчих цілей.
10. 30.12.2008 між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 як позичальником укладено кредитний договір №08Ф-216, за умовами якого Банк надав третій особі грошові кошти у розмірі 125000000 грн на строк з 30.12.2008 по 28.12.2018 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15% річних для споживчих цілей.
11. 22.12.2008 між ОСОБА_1 як новим боржником та: 1) ОСОБА_2 (первісний боржник-1) укладено договір про переведення боргу №07Ф-143-8, умовами якого сторони погодили перевести борг первісного боржника-1 перед Банком за кредитним договором №07Ф-143 від 22.08.2008 на третю особу;
2) ОСОБА_3 (первісний боржник-2) укладено договір про переведення боргу №07Ф-149-8, умовами якого сторони погодили перевести борг первісного боржника-2 перед Банком за кредитним договором №07Ф-149 від 22.08.2008 на третю особу;
- ОСОБА_4 (первісний боржник-3) укладено договір про переведення боргу №07Ф-158-8, умовами якого сторони погодили перевести борг первісного боржника-3 перед Банком за кредитним договором №07Ф-158 від 22.08.2008 на третю особу.
12. Отже, станом на 22.12.2008 у третьої особи, як позичальника за Кредитними договорами, існувала кредитна заборгованість перед Банком у загальному розмірі 262357064,68 грн (17000000 + 18000000 + 16800000 + 85557064,68 + 125000000).
13. 24.10.2013 між ПАТ "Брокбізнесбанк" (цедент) та ПП "Раритет" (цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги №3-2013, за умовами пункту 1.1 якого у випадку настання відкладальної обставини, визначеної пунктом 1.3 договору, в день, наступний за днем настання відкладальної обставини, цедент передає, а цесіонарій приймає всі права вимоги за Кредитними договорами.
14. Згідно з пунктом 1.3 договору відступлення №3-2013 відкладальною обставиною за цим договором є несплата позичальником заборгованості за кредитом та/або нарахованими процентами за Кредитними договорами, визначеними у пункті 1.1 цього договору, до 16.01.2014 (включно).
15. Пунктами 2.1, 2.2 договору відступлення №3-2013 передбачено, що право вимоги за Кредитними договорами вважається переданим в день, наступний за днем настання відкладальної обставини, визначеної в пункті 1.3 цього договору. Загальна вартість права вимоги за Кредитними договорами на момент відступлення кредитної заборгованості буде дорівнювати сумі заборгованості за Кредитними договорами, а саме заборгованості позичальника по поверненню основного боргу (кредиту) та нарахованих і не сплачених процентів за кредитом станом на 17.01.2014. У випадку, якщо позичальником з моменту укладення цього договору не буде проведено часткове погашення кредиту в будь-якій сумі або не будуть сплачені проценти у будь-якій сумі, загальна вартість права вимоги за Кредитними договорами станом на 17.01.2014 становитиме 403836486,63 грн.
16. У пунктах 3.1, 3.2 договору відступлення №3-2013 сторони погодили, що за відступлення права вимоги за Кредитними договорами відповідач сплачує позивачу грошову суму: у випадку оплати вартості відступлення права вимоги за Кредитними договорами в день переходу права вимоги до відповідача до 16.00 години (до 16.00 години 17.01.2014) - 403633486,63 грн (підпункт 3.1.1); у випадку оплати вартості відступлення права вимоги за Кредитними договорами після терміну, зазначеного в підпункті 3.1.1, - у розмірі 403836486,63 грн (підпункт 3.1.2). Грошову суму, визначену у п. 3.1 цього договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу у строк до 17.01.2024 шляхом безготівкового перерахування на рахунок позивача № НОМЕР_1 (валюта - 980), відкритий в АТ "Брокбізнесбанк", МФО 300249.
17. Отже, за умовами договору відступлення №3-2013 у випадку настання відкладальної обставини, якщо відповідач не перерахує позивачу до 16.00 години 17.01.2014 суму 403633486,63 грн в оплату за відступлене право вимоги, яке дорівнює 403836486,63 грн, то він зобов`язаний оплатити таке право через 10 років (до 17.01.2024) шляхом перерахування позивачу 403836486,63 грн, тобто ПП "Раритет" отримало можливість відстрочення оплати за вказані права до 17.01.2024 (понад 10 років).
18. Як вбачається з матеріалів справи, обумовлена договором відступлення №3-2013 відкладальна обставина настала, оскільки не було проведено ані часткового погашення кредиту в будь-якій сумі, ані сплати процентів у будь-якій сумі.
19. 20.01.2014 на виконання умов договору відступлення №3-2013 сторони підписали акт приймання-передачі оригіналів документів згідно договору відступлення, яким зафіксували передачу позивачем відповідачу оригіналів документів за Кредитними договорами та укладеними на їх виконання договорами застави і поруки.
20. 28.02.2014 на підставі постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 28.02.2014 №107 "Про віднесення ПАТ "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №9, яким запроваджено тимчасову адміністрацію з 03.03.2014 по 02.06.2014 та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Брокбізнесбанк".
21. Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №42 від 03.06.2014 продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ "Брокбізнесбанк" з 03.06.2014 до дня отримання Фондом рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк".
22. 11.06.2014 на підставі постанови Правління НБУ від 10.06.2014 №339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення №45 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" на період з 11.06.2014 до 10.06.2015 включно.
23. Рішеннями виконавчої дирекції ФГВФО від 21.05.2015 №103, від 02.06.2016 №896, від 07.06.2018 №1587 строки здійснення процедури ліквідації АТ "Брокбізнесбанк" продовжено по 10.06.2019 (включно).
24. Листом №12066 від 29.12.2014 Уповноважена особа звернулася до ПП "Раритет" з повідомленням про нікчемність договору відступлення №3-2013, укладеного між ПАТ "Брокбізнесбанк" та Підприємством, в якому зазначила про те, що цей договір відступлення був укладений на умовах, гірших за звичайні, оскільки майнові права Банку на грошові кошти відчужено за ціною, яка нижче за звичайні ціни, що діяли на дату укладення договору відступлення, і договірна ціна майнових прав позивача відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі майнові права, у зв`язку з чим вимагала протягом семи календарних днів повернути право вимоги за Кредитними договорами відповідно до договору відступлення.
Позиція Верховного Суду
25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
26. Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.