ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1627/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. – головуючий, судді: Баранець О.М., Пєсков В.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
матеріали касаційної скарги Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація”
на рішення Господарського суду Київської області
(суддя – Лилак Т.Д.)
від 06.12.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий – Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Смірнова Л.Г.)
від 11.03.2019
у справі № 911/1627/18
за позовом Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія ”Богдан”
про визнання недійсним п. 3.1 договору підряду та стягнення 85 881, 00 грн
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація” (далі – КП “Київжитлоспецексплуатація”) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія ”Богдан” (далі – ТОВ “Будівельна компанія ”Богдан”) про визнання недійсним пункту 3.1. договору підряду №17/Б-П8-П від 31.10.2017 в частині визначеної суми ПДВ – 85 881, 00 грн та загальної ціни договору з врахуванням суми ПДВ – 515 286, 00 грн та стягнення з ТОВ “Будівельна компанія ”Богдан” 85 881, 00 грн.
1.2. Позовні вимоги про визнання недійсним пункту договору підряду та стягнення обґрунтовано тим, що при укладенні договору підряду №17/Б-П8-П від 31.10.2017 та включенні суми ПДВ у договір, позивача було введено в оману в частині наявності у відповідача свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Тому включення відповідачем до складу вартості послуг сум ПДВ було неправомірним і позивач вважає, що перераховані ним кошти в якості ПДВ підлягають поверненню відповідачем на підставі статті 208 Господарського кодексу України.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 06.12.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 рішення Господарського суду Київської області від 06.12.2018 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:
- між КП “Київжитлоспецексплуатація” та ТОВ “Будівельна компанія ”Богдан” 31.10.2017 був укладений договір підряду №17/Б-П8-П, предметом якого є виконання капітального ремонту житлового будинку;
-відповідно до пункту 1.1. договору підрядник зобов`язується здійснити роботи: “6021-Капітальний ремонт житлового фонду. Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Празька, 8 у Дніпровському районі м. Києва, за кодом ДК 021:2015:45453000-7 – Капітальний ремонт і реставрація" (згідно з ДСТУ БД.1.1.-1:2013) в об`ємі, визначеному у кошторисній документації до цього договору (роботи) відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.01.2017 №3 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.10.2017 №1279 (згідно з ДСТУ БД.1.1.-1:2013). Балансоутримувачем житлового будинку є Комунальне підприємство “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва”;
-положеннями пункту 3.1. договору підряду сторони погодили, що договірна ціна на виконання робіт зазначена у кошторисній документації до даного договору. Ціна договору становить – 429 405, 00 грн, крім того ПДВ 20 % – 85 881, 00 гривень, а всього 515 286, 00 грн. Протокол погодження договірної ціни був узгоджений та підписаний позивачем та відповідачем 31.10.2017;
-відповідно до пункту 4.1. договору підряду розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 та акта приймання виконаних робіт за формою №КБ-2В з відомістю ресурсів підписаними, уповноваженими представниками сторін і акт витрат на проведення експертизи кошторисної документації;
-замовник сплачує вартість прийнятих від підрядника робіт на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 не пізніше 30 банківських днів після надходження коштів на вказані цілі на реєстраційний рахунок замовника (пункт 4.3. договору підряду);
-договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 29 грудня 2017 року, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (пункт 14.2. договору підряду);
- на виконання умов договору позивач здійснив розрахунки з відповідачем за актом приймання виконаних будівельних робіт №1, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями;
-сума податку на додану вартість відповідно до протоколу погодження договірної ціни та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за договором становить 85 881, 00 грн.
З огляду на викладене, господарськими судами встановлено, що сторонами повністю виконані взяті на себе зобов`язання за спірним договором.
Водночас, як зазнає позивач, станом на момент проведення публічних закупівель, 23.10.2017, відповідачем разом з проектною документацією додане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №200078437. Під час реєстрації податкових накладних та проведення розрахункових операцій встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано за рішенням контролюючого органу від 26.07.2017.
КП “Київжитлоспецексплуатація” 31.05.2018 направлено ТОВ “Будівельна компанія ”Богдан” вимогу щодо повернення зайво сплаченої суми ПДВ в розмірі 85 881, 00 грн з проектом додаткової угоди про внесення змін до договору, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
2.4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сторонами під час укладення договору підряду було погоджено всі його істотні умови, а саме: ціну договору, включаючи податок на додану вартість, яка сторонами не зменшувалась. Відповідач, як підрядник, виконав покладені на нього договором зобов`язання, а позивач як замовник, прийняв виконані відповідачем як підрядником роботи з капітального ремонту житлового фонду, капітального ремонту покрівлі житлового будинку, без зауважень щодо їх якості та кількості, розрахувався за них у повному обсязі, за визначеною в договорі та проектно-кошторисній документації ціною, що підтверджується наявним у матеріалах справи документами. А у позивача відсутні підстави для визнання недійсним пункту договору в частині його ціни, після повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Стосовно вимоги позивача про повернення коштів у розмір 85 881, 00 грн, господарські суди виходили з того, що така вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним пункту 3.1. договору підряду №17/Б-П8-П від 31.10.2017 в частині визначеної суми ПДВ, а тому також відмовили у її задоволенні.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та рішенням Господарського суду Київської області від 06.12.2018, КП “Київжитлоспецексплуатація” подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, а саме: статті 230, 526, 632, пункт 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України, та норми процесуального права: статтю 86, пункт 1 частини 1 статті 237, статтю 238 Господарського процесуального кодексу України;
- господарські суди безпідставно зазначили, що сторонами повністю виконані взяті на себе зобов`язання за спірним договором підряду та не врахували, що відповідно до пункту 6.1.3 договору підряду №17/Б-118-11 від 31.10.2017 замовник (позивач) має право ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником (відповідачем) умов договору;
-судами попередніх інстанцій також не враховано, що відповідно до пункту 6.1.4 договору замовник вправі вимагати від підрядника виконання норм Бюджетного кодексу України, а згідно з пунктом 6.4.13 договору підрядник зобов`язаний виконувати особливості оформлення документів, визначені умовами закупівлі за бюджетні кошти відповідно до Бюджетного кодексу України. Пунктом 6.4.15 передбачено, що підрядник повинен забезпечити своєчасне оформлення податкових накладних з ПДВ, своєчасну їх реєстрацію в єдиному реєстрі та направлення їх замовнику не пізніше 15-денного строку з дня настання податкового зобов`язання;
-чинне законодавство, зокрема стаття 217 Цивільного кодексу України, не виключає можливість визнання частини договору недійсним, навіть якщо договір припинив свою дію та фактично виконаний обома сторонами;
-судам попередніх інстанцій не враховано, що договір був укладений під впливом обману відповідача;
-сплачена сума ПДВ – 85 881, 00 грн не є ціною у розумінні статей 626, 632 Цивільного кодексу України, а є похідною від ціни договору та не залежить від волі контрагентів;
-судами попередніх інстанцій також не враховано, що сума ПДВ стягується ним на підставі статей 216, 217, 230, пункту 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України за наслідками недійсності правочину – повернення другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд
4.1. Предметом спору у даній справі є вимога КП “Київжитлоспецексплуатація” про визнання недійсним п. 3.1 договору підряду №17/Б-П8-П від 31.10.2017 в частині визначеної суми ПДВ – 85 881, 00 грн та загальної ціни договору з врахуванням суми ПДВ – 515 286, 00 грн та стягнення з ТОВ "Будівельна компанія "Богдан" 85 881, 00 грн.
4.2. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з положеннями частин 2, 3, 5 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
Відповідно до частини 2 статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частини 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Тому сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.
Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податок на додану вартість – це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем /замовником послуг/.