ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1122/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. – головуючого, Кушніра І. В., Пількова К. М.,
секретар судового засідання – Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача – Бондаренко М. Г. (адвокат),
відповідача – Слуцької Н. С. (адвокат),
третьої особи – Сотнікової І. В. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду Київської області від 06.09.2018 (суддя Бабкіна В. М.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 (головуючий – Агрикова О. В., судді: Чорногуз М. Г., Хрипун О. О.) у справі
за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Еліт Буд-",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання недійсним нікчемного правочину – договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.05.2015 (реєстр. №1605) та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У травні 2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (далі – Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ "УПБ", Уповноважена особа) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "-Еліт Буд-" (далі – ТОВ "-Еліт Буд-", Товариство, покупець) про визнання недійсним нікчемного правочину – договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.05.2015 (реєстр. №1605) (далі – договір купівлі-продажу), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (далі – ПАТ "УПБ", Банк, продавець) і ТОВ "-Еліт Буд-", та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності за Товариством на нерухоме майно, яким є земельна ділянка площею 0,15га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 (номер запису про право власності 9809519, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21605100 від 26.05.2015, 19:04:44, державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л.), що є підставою для внесення відповідного запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з посиланням на статті 215, 216, 236 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та статтю 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що під час здійснення тимчасовою адміністрацією, запровадженою рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – ФГВФО, Фонд) №107 від 28.05.2015 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ", перевірки правочинів, вчинених Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, було виявлено правочин, вчинений між ПАТ "УПБ" та ТОВ "-Еліт Буд-", який на підставі пунктів 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемним.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 06.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 203, 204, 215, 216, 627, 638, 655, 657, 1066 ЦК України, статей 52, 67, 73, 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та статей 73, 74, 76-79, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), з посиланням на які суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на недоведеність позивачем визначених пунктами 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ознак нікчемності договору купівлі-продажу, укладеного між ПАТ “УПБ” та ТОВ “-Еліт Буд-”, посвідченого 26.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. і зареєстрованого в реєстрі за №1605, та недоведеність наявності підстав для визнання цього договору недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ФГВФО звернувся з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу
6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 203, 215, 236 ЦК України, статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статей 86, 236 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) з метою оплати земельної ділянки за покупця в балансі Банку було відображено штучну транзакцію з переказу коштів від третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗВИТОК-2012", далі – ТОВ "РОЗВИТОК-2012") згідно з договором доручення, хоча умовами договору купівлі-продажу не передбачено можливості здійснення оплати третьою особою і жодних договорів поруки цією особою з Банком також не укладалося; 2) за умов відсутності коштів на кореспондентському рахунку, ПАТ "УПБ" не мало можливості виконати платіжне доручення №220 від 28.05.2015 з перерахування коштів, відтак реально кошти до Банку не надходили, натомість відбулося коригування структури банківського балансу шляхом зміни обліку грошових зобов`язань, що свідчить про безоплатність такого правочину та обумовлену цим його нікчемність; 3) судами помилково не враховано тих обставин, що Банк уклав договір купівлі-продажу з пов`язаною особою банку, так як ТОВ "РОЗВИТОК-2012", ТОВ “-Еліт Буд-” та ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) є пов`язаними особами і такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 4) спірний правочин є недійсним як такий, що вчинений з порушенням вимог частини 4 статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і пункту 6 постанови Правління Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015, якими зобов`язано ПАТ "УПБ" здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України (далі – НБУ), тобто заборонено проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та встановлено вимогу проблемному банку проводити розрахунки виключно через консолідований кореспондентський рахунок.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. ТОВ "-Еліт Буд-" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
8. 26.05.2015 між ПАТ "УПБ" (продавець) та ТОВ "-Еліт Буд-" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим №1605, за умовами пунктів 1, 2, 3, 4, 5 якого продавець передає у власність покупця, а покупець набуває у власність від продавця земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 область, Києво-Святошинський район, село Шевченкове, вулиця Амосова, 10 (десять), та сплачує за неї обговорену грошову суму. Площа земельної ділянки становить 0,15га. Кадастровий номер земельної ділянки 3222480400:05:002 НОМЕР_2 . Цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства (01.03). Категорія земель – землі сільськогосподарського призначення. Експлікація земельних угідь: рілля – 0,1500га. Вказана земельна ділянка належить продавцю на підставі рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2013, справа №911/874/13-г. Право власності за продавцем на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 3228408, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 202403932224, індексний номер витягу 12202798 від 04.11.2013. Цей продаж вчинено за 128000 грн, які покупець сплатить продавцеві на рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ “УПБ” м. Київ, код банку 300205, після підписання цього договору. Згідно висновку зі звіту про оціночну вартість земельної ділянки, проведену суб`єктом оціночної діяльності товариством з обмеженою відповідальністю “Бейкер Тіллі Україна ЕК”, ринкова вартість земельної ділянки, що відчужується, станом на 20.05.2015 складає 128000 грн.
9. 28.05.2015 на виконання умов договору купівлі-продажу кошти в сумі 128000 грн були перераховані ТОВ “Розвиток-2012” на рахунок ПАТ “УПБ” № 361075783 з призначенням платежу: “оплата за ТОВ “-Еліт Буд-” зг. дог. доруч. 1/822-ДР від 28.05.2015 за догов. куп. прод. 26.05.15 зем. діл. Києво-Святош. р-н, с. Шевченкове, вул. Амосова, 10 без ПДВ”.
10. Постановою Правління НБУ від 30.04.2015 №293/БТ встановлено обмеження у діяльності ПАТ “УПБ” як юридичної особи, що входить до банківської системи України, зокрема: банку було заборонено передавати в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам майно та активи банку; банку заборонено використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки, всі розрахунки мали бути здійснені виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ.
11. Постановою Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 “Про віднесення публічного акціонерного товариства “Український професійний банк” до категорії неплатоспроможних” банк було віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – ФГВФО) було прийнято рішення від 28.05.2015 №107 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “УПБ”, згідно з яким вирішено розпочати з 29.05.2015 процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 29.05.2015 по 28.08.2015 включно. Уповноваженою особою ФГВФО призначено Пантіну Л.О.
12. Постановою Правління НБУ від 28.08.2015 №562 відкликано банківську ліцензію ПАТ “УПБ” та прийнято рішення про ліквідацію останнього.
На виконання вказаної постанови виконавчою дирекцією ФГВФО було прийнято рішення №158 від 28.08.2015 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “УПБ” та делегування повноважень ліквідатора банку”.
Вказаним рішенням ФГВФО припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ “УПБ” з 28.08.2015 і розпочато процедуру ліквідації банку з 31.08.2015 до 30.08.2016. Уповноваженою особою ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ “УПБ” було призначено Пантіну Л.О.
13. Уповноваженою особою згідно з наказом №26/ТА від 29.05.2015 було створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ “УПБ”, за результатами роботи якої було виявлено, що при укладенні, в тому числі договору купівлі-продажу від 26.05.2015, було допущено порушення законодавства України та обмежень, встановлених НБУ, а саме – договір купівлі-продажу від 26.05.2015 укладено з порушенням вимог постанови НБУ №293/БТ від 30.04.2015, яка забороняє банку передавати в забезпечення третім особам майно та активи; розрахунок за договором було здійснено з використанням прямих кореспондентських рахунків, а не через кореспондентський рахунок банку, відкритий в НБУ, чим було порушено вимоги постанови НБУ №293/БТ від 30.04.2015, відповідно до якої всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок банку, відкритий у Національному банку України; банк, уклавши договір купівлі-продажу, прийняв на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, що прямо зазначено у пункті 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину; банк, уклавши договір купівлі-продажу, прийняв на себе зобов`язання щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки та банківську діяльність", що прямо зазначено у пункті 5 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину; умови договору купівлі-продажу від 26.05.2015, укладеного між ПАТ “УПБ” та ТОВ “-Еліт Буд-”, прямо передбачають передачу контрагенту, що є одночасно кредитором банку, майна банку – земельної ділянки (по ціні, значно нижчій, ніж балансова вартість цієї земельної ділянки) та надають кредитору ТОВ “-Еліт Буд-” переваги перед іншими кредиторами, не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, що прямо зазначено у пункті 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
14. Наказом Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ “УПБ” №201/ТА від 21.08.2015 щодо здійснення дій, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів), було зафіксовано виявлення комісією з перевірки правочинів (договорів) факту відчуження об`єктів нерухомості на користь ТОВ “-Еліт Буд-”, створеною згідно з наказом №26/ТА від 29.05.2015, вчинення нікчемних договорів, зокрема, договору купівлі-продажу від 26.05.2015, укладеного між ПАТ “УПБ” та ТОВ “-Еліт Буд-”, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за реєстровим №1605.
15. Позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення №01-10/3857 від 12.08.2015 про нікчемність договорів купівлі-продажу земельних ділянок, у тому числі договору від 26.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. за №1605.
У повідомленні про нікчемність Банк як на підстави нікчемності посилався на пункти 2, 3, 6, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Позиція Верховного Суду
16. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
17. Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
18. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
19. Відповідно до пунктів 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на які послався позивач в обґрунтування підстав нікчемності договору купівлі-продажу, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1)банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8)банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
20. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
21. Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини 2 статті 215 ЦК України та частини 3 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/24198/16, від 04.07.2018 у справі №819/353/16, від 05.12.2018 у справі №826/23064/15, від 27.02.2019 у справі №826/8273/16).
22. Верховний Суд погоджується з правильним по суті висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним нікчемного договору купівлі-продажу з огляду на таке.
23. Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такі способи захисту, як встановлення нікчемності правочину і визнання недійсним нікчемного правочину, не є способами захисту прав та інтересів, установленими законом (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17).
24. При цьому згідно з частиною 2 статті 5 ГПК України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
25. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.
26. З огляду на викладене визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.