ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду
Бакуліної С. В., Уркевича В. Ю.
27 червня 2019 року
м. Київ
у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19) за позовом Першого заступника прокурора Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області) до відповідачів: 1. Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Сільрада), 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Барселона ю ей» (далі - Товариство), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення та витребування землі, за касаційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Київської області від 24 травня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 березня 2019 року.
У грудні 2017 року прокурор звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Київській області до Сільради та Товариства, у якому просив:
- визнати недійсним рішення Сільради від 29 липня 2011 року № 26 про передачу у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 0,08 га, розташованої на території села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району;
- витребувати на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру в Київській області із незаконного володіння Товариства зазначену земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,08 га, вартістю 2785,70 грн).
Господарський суд Київської області рішенням від 24 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26 березня 2019 року, в частині визнання недійсним рішення Сільради провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; в частині витребування з незаконного володіння земельної ділянки в позові відмовив.
26 квітня 2019 року прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про задоволення позову. Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій правил суб`єктної юрисдикції.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 14 червня 2019 року відкрила касаційне провадження та на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27 червня 2019 року справу № 911/3681/17 за касаційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Київської області від 24 травня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26 березня 2019 року прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 14 серпня 2019 року.
Однак з ухвалою Великої Палати Верховного Суду про призначення цієї справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи погодитися не можемо з огляду на таке.
Відповідно до частин третьої - шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Так, по-перше, за загальним правилом, закріпленим частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у