Постанова
Іменем України
27 червня 2019 року
м. Київ
справа № 235/6552/15-к
провадження № 51-7945 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Ємця І.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурорів, які брали участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 13 червня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050410002153, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Максимівка Мар`їнського району Донецької області, жительки АДРЕСА_1 ), раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст.191 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із зберіганням чужого майна, строком на 2 роки.
Вирішено цивільні позови, а також питання про судові витрати та речові докази у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13 червня 2018 року вирок місцевого суду скасовано, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст. 191 КК України закрито, в зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді.
Згідно обвинувального акту органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалася у вчинені кримінального правопорушення за наступних обставин.
01 жовтня 2009 року наказом по КП "Красноармійськводоканал" № 91-к ОСОБА_1 призначена на посаду старшого комірника.
01 січня 2010 року між керівництвом КП "Красноармійськводоканал" та ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.
В період з 01 жовтня 2013 року по 15 вересня 2014 року ОСОБА_1, маючи в підзвіті майно КП "Красноармійськводоканал" і будучи правомочною особою щодо його обліку і збереження, умисно, з корисливих мотивів, заволоділа ввіреними талонами на отримання паливно-мастильних матеріалів на автозаправних станціях ТОВ "Волна", ПП "Алекс", ТОВ "Паралель - М ЛТД", а саме на бензин А-92 в кількості 12896 літрів на суму 160232,05 грн., на дизпаливо в кількості 4843 літри на суму 54725,50 грн., на газ пропан в кількості 2759,459 літрів на суму 18813,85 грн.
Потім ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на привласнення і розтрату чужого майна, яке було їй ввірене та перебувало в її віданні в невстановлений досудовим слідством час, в період з 01.10.2013 року по 15.09.2014 року здійснила розтрату майна КП "Красноармійськводоканал" шляхом передачі талонів невстановленим досудовим слідством особам, які отримали у невстановлений досудовим слідством час вказані паливно-мастильні матеріали на АЗС ТОВ "Волна", ПП "Алекс", ТОВ "Паралель-М ЛТД".
В результаті дій ОСОБА_1, КП "Красноармійськводоканал" спричинено матеріальні збитки на загальну суму 233 771,40 грн.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Павлова А.Ю., яка приймала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу апеляційного суду на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Прокурор зазначає, що рішення не відповідає вимогам ст.ст.370,372 КПК України, суд усупереч ст.94 цього Кодексу не дав належної оцінки усім доказам по справі, що призвело до незаконного виправдання ОСОБА_1 за ч.4 ст.191 КК України. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає положенням ст. 419 КПК України, бо не містить докладних мотивів прийнятого рішення, а також достатніх підстав, з яких апеляційну скаргу прокурора визнано необґрунтованою. Крім того, не зазначено, які статті закону порушено місцевим судом та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку.
Доводи та вимоги касаційної скарги прокурора Гусейнова Е.Г., який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, є аналогічними. Крім того, прокурор вказує на порушення апеляційним судом вимог ст. 404 КПК України, оскільки в ході апеляційної процедури не були безпосередньо досліджені докази, при цьому їм надано іншу оцінку, відмінну від тієї, що надав суд першої інстанції, чим порушено вимогу щодо безпосередності дослідження доказів.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційні скарги сторони обвинувачення від ОСОБА_1 надійшли заперечення, у яких вона, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали апеляційного суду, просить залишити її без зміни, а касаційні скарги прокурорів - без задоволення.
Прокурор у судовому засіданні вимоги касаційних скарг підтримав та просив задовольнити.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.