Постанова
Іменем України
27 червня 2019 року
м. Київ
справа № 727/728/17
провадження № 51-8087 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Міщенко Т.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисників Івасюка І.Г. та Чернушки А.Е. на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 06 червня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260040001744, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 01 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 259 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст.76 КК України.
Вирішено цивільні позови та питання про судові витрати у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 06 червня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він, 23 червня 2016 року о 17:14 год., знаходячись у м. Чернівці по вул. Університетська, 10, з таксофонного апарату № 55-81-14, зателефонував на пульт №01 спецлінії "102" чергової частини ГУНП в Чернівецькі області та повідомив неправдиву інформацію про встановлення вибухового пристрою в приміщенні головного широкоформатного кінотеатру вищого розряду "Чернівці".
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисники просять скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК. Вважають, що в діях засудженого відсутня суб`єктивна сторона інкримінованого злочину.Крім того, зазначають, що досудове розслідування проведено неповноважним слідчим Козаном В.Г., а клопотання сторони захисту про недопустимість доказів, зібраних цим слідчим, місцевий суд не вирішив, що залишилося поза увагою і апеляційного суду. За наявності підстав для закриття кримінального провадження суди цього не зробили.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги сторони захисту.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Перевіряючи доводи касаційної скарги сторони захисту, Суд виходить з фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Посилання захисників на те, що в діях засудженого ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона інкримінованого злочину, не заслуговують на увагу.
ОСОБА_1 засуджений за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 259 КК України - завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху.
Суб`єктивна сторона даного злочину характеризується прямим умислом. При цьому особа точно, достовірно знає, що поширена нею інформація є неправдивою, розуміє, що такі повідомлення викликають обстановку страху у населення, порушують громадську безпеку. Тим самим винний усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці та бажає настання таких наслідків. Коли винний прагне дезорганізувати діяльність підприємства, установи, організації, викликати паніку - він діє з прямим умислом.
За фактичними обставинами, встановленими судами першої і апеляційної інстанцій, ОСОБА_1, усвідомлюючи, що інформація яку він поширює не відповідає дійсності, а також те, що його повідомлення може викликати обстановку страху у населення, порушити громадську безпеку, відволікти певні служби від виконання їх обовʼязків, повідомив до спецлінії "102" чергової частини ГУНП в Чернівецькій області неправдиву інформацію про встановлення вибухового пристрою в приміщенні головного широкоформатного кінотеатру вищого розряду "Чернівці".
Наведені обставини переконливо свідчать про те, що ОСОБА_1, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав та бажав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді шкоди громадській безпеці, що фактично настали, тобто він діяв з прямим умислом, в його діях наявний склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України.
При цьому, зі змісту вироку вбачається, що місцевий суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, з достатньою конкретизацією встановив та зазначив місце, час, умисел, мотив вчинення злочину, його наслідки, зазначив дії і роль засудженого, тому касаційні доводи про відсутність у діях ОСОБА_1 умислу є безпідставними.