Постанова
Іменем України
27 червня 2019 року
м. Київ
справа № 754/4515/16-к
провадження № 51-8214 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Міщенко Т.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Колесникової Г.В. на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2018 року у кримінальному провадженні № 12016100030001384 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 08 червня 2016 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 28 листопада 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за цим вироком та за вироком від 08 червня 2016 року остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Строк відбуття покарання обчислювати з дня затримання (згідно вироку Ірпінського міського суду Київської області від 08 червня 2016 року).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 травня 2018 року апеляційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 03 лютого 2016 року приблизно о 16:00 год. повторно, таємно намагався викрасти з торгового залу магазину ТОВ "ЕКО" товар на загальну суму 465,38 грн, проте злочин до кінця не довів, оскільки був затриманий працівниками охорони магазину з неоплаченим товаром за межами каси.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає, що ухвала не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не містить відповідей на усі доводи апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції усупереч вимогам ст. 404 КПК України за клопотанням сторони захисту не дослідив безпосередньо усіх доказів, на які послався у своєму рішенні; вказує на те, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 ґрунтується на недопустимих доказах.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив залишити судове рішення без зміни.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При розгляді доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судом.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, з яким погодився апеляційний суд, є обґрунтованим, його зроблено на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з дотриманнямст. 23 КПК України й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу.
Доводи касаційної скарги захисника про необґрунтованість засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, аналогічні доводам, які наводились в суді апеляційної інстанції, були ретельно перевірені судом та визнані безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження.
Так, засуджений ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказував на те, що його вина не доведена, вирок місцевого суду ґрунтується на показаннях свідків, які є зацікавленими особами, а також на недопустимих доказах.
Суд апеляційної інстанції дотримався вимог ст. 419 КПК України, у межах своїх повноважень ретельно перевірив усі доводи апеляційної скарги засудженого, дав на них вичерпну, вмотивовану відповідь. Зокрема, суд зазначив, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується: показаннями представника потерпілого Коляди А.М., свідка ОСОБА_2, які безпосередньо затримали винного за межами каси з неоплаченим товаром; протоколом огляду, під час якого в руці ОСОБА_1 було виявлено пакет з м`ясними виробами, які він взяв у магазині та виніс, не сплативши за товар; відеозаписом з камер спостереження магазину, де зафіксовано як засуджений взяв з полиць магазину товар та пройшов із ним повз каси; іншими доказами, яким суд дав оцінку відповідно до ст. 94 КПК України в їх сукупності та взаємозв`язку.