Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 369/4352/16-ц
провадження № 61-22030св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Лесько А. О. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, обслуговуючий кооператив "Садово-городнє товариство "Сокіл",
третя особа - державний нотаріус Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області Фальковська Лариса Михайлівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 серпня 2016 року у складі судді Дубас Т. В. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2017 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Гуля В. В., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, обслуговуючого кооперативу "Садово-городнє товариство "Сокіл" (далі - ОК "Садово-городнє товариство "Сокіл"), третя особа - державний нотаріус Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області Фальковська Л. М., про визнання права користування земельною ділянкою в порядку спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням СТ "Сокіл" від 05 червня 1981 року № 23-13 ОСОБА_2 надано в користування земельну ділянку площею 500 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою ОК "Сокіл" від 22 березня 2008 року № 13.
З моменту прийняття ОСОБА_2 у члени ОК "Садово-городнє товариство "Сокіл" та надання йому в користування земельної ділянки, на підставі зазначеного вище рішення, він почав вільно володіти і користуватися цією земельною ділянкою і розпочав будівництво садового будинку.
Рішенням виконавчого комітету Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21 вересня 1998 року № 5/10 члену СТ "Сокіл" ОСОБА_2 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею - 497,04 кв. м для ведення садівництва.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Вона є дочкою померлого ОСОБА_2, нею було подано заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 до Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області. Однак, постановою державного нотаріуса Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області Фальковською Л. М. від 27 травня 2014 року № 465/02-31 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку АДРЕСА_1, оскільки земельна ділянка за спадкодавцем не обліковувалась в державному кадастрі, державний акт на право власності на земельну ділянку не видавався та не реєструвався.
У зв`язку з наведеним позивач просила суд визнати за нею в порядку спадкування право користування земельною ділянкою площею 500 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що перебувала у користуванні померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, на підставі рішення СТ "Сокіл" від 05 червня 1981 року № 23-13.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки за життя спадкодавець не здійснив державної реєстрації права власності чи права користування на спірну земельну ділянку у передбачений законодавством спосіб, тому за життя не набув права власності чи права користування на вищезазначену земельну ділянку, а відповідно ОСОБА_1 як спадкоємець за законом не має права на її спадкування.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про те, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя не набув права на користування земельною ділянкою є помилковими, таке право має перейти до його спадкоємця - ОСОБА_1 . Однак позивач до спеціально уповноважених органів державної влади із заявою щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку, передану у власність спадкодавцю до 01 січня 2002 року, не зверталась, а звернулась до суду з цим позовом. Обираючи спосіб захисту порушеного права, позивач помилково просила визнати за нею право на користування земельною ділянкою, що не узгоджується із вимогами земельного та спадкового законодавства, а тому не може бути задоволено судом.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що нею подано належні та достатні докази, які свідчать про те, що за життя ОСОБА_2 на підставі рішення СТ "Сокіл" від 1981 року надано в користування спірну земельну ділянку, а на підставі рішення Гатненської сільської ради від 21 вересня 1988 року йому як члену СТ "Сокіл" зазначену земельну ділянку передано у приватну власність. На підставі зазначеного вище рішення, він почав вільно володіти і користуватися цією земельною ділянкою і розпочав будівництво садового будинку. До 2001 року земельне законодавство не містило обов`язку громадян здійснювати реєстрацію права користування земельною ділянкою, тому за життя ОСОБА_2 не звертався до уповноважених органів для її реєстрації. Проте, на підставі статей 1216, 1218ЦК України вона має право на отримання спірної земельної ділянки в порядку спадкування.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами установлено, що рішенням виконавчого комітету Гатненської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області "Про передачу земельних ділянок в приватну власність членам садівницького товариства "Сокіл" від 21 вересня 1998 року № 5/10 затверджено матеріали інвентаризації по фактичному користуванню - загальна площа СТ "Сокіл" - 19,50 га, передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для ведення садівництва 279 членам СТ "Сокіл", всього загальною площею 16,57 га по землевласникам і в розмірі угідь згідно з додатком № 7 доручено Києво-Святошинському госпрозрахунковому виробничому бюро виготовити державні акти на право приватної та колективної власності згідно прийнятого рішення (а. с. 41)
ОСОБА_2 був включений в список членів СТ "Сокіл", яким передано безкоштовно у приватну власність земельні ділянки для ведення садівництва на території Гатненської сільської ради. Останньому була безкоштовно передана у приватну власність земельна ділянка площею 497,0400 (одиниця виміру не вказана) для ведення садівництва (а. с. 42-45).
Вищезазначене також підтверджується копією архівної довідки архівного сектора Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 20 квітня 2016 року за № 06-04/460 (а. с. 12).
Відповідно до копії довідки, виданої головою ОК "Садово-городнє товариство "Сокіл" від 22 березня 2008 року за № 13, ОСОБА_2 є членом СТ "Сокіл", яке розташоване с. Гатне (Гатнянська сільська рада) і має земельну ділянку площею 500 кв. м (протокол № 23-13 від 05 червня 1981 року). Заборгованості по земельному податку немає (а. с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 (а. с. 28).
ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_2
13 грудня 2012 року ОСОБА_1 було подано заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 до Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області.
Постановою державного нотаріуса Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області Фальковської Л. М. від 27 травня 2014 року № 465/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку АДРЕСА_1, у звʼязку із тим, що земельна ділянка, яка розташована заадресою: АДРЕСА_1, за спадкодавцем не обліковувалась в державному кадастрі, державний акт на право власності на земельну ділянку не видавався та не реєструвався (а. с. 11).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.