Постанова
Іменем України
03 липня 2019 року
м. Київ
справа № 488/3500/16-ц
провадження № 61-34391св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Лесько А. О.,
Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2017 року у складі судді Лазаревої Г. М., та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 13 липня 2017 року у складі колегії суддів: Данилової О. О., Коломієць В. В., Лівінського І. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" (далі - ДП "НВКГ "Зоря-Машпроект") про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивовано тим, що з 1994 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ДП "НВКГ"Зоря-Машпроект", працюючи на посаді модельника дерев`яних моделей 4 розряду.
Наказом № 275-01-к 25 серпня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_1 " його було звільнено на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.
Зазначав, що у порушення вимог трудового законодавства роботодавцем був виданий наказ про його звільнення під час перебування на обстеженні у Вітовській центральній районній лікарні 25 серпня 2016 року. Згідно з виписки медичної картки стаціонарного хворого, ОСОБА_1 рекомендовано стаціонарне лікування, на якому позивач перебував у період з 27 серпня
2016 року до 06 вересня 2016 року включно. Таким чином, вважав, що роботодавець звільнив його як працівника під час тимчасової втрати працездатності.
Крім того, зазначав, що з документами, які стали підставою для звільнення (наказами про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень), він не був ознайомлений, оскільки отримав відмову на звернення про видачу копій відповідних наказів, чим також порушено його трудові права.
Посилаючись на зазначене, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ № 275-01-к від 25 серпня 2016 року про звільнення, поновити на роботі на посаді модельника дерев`яних моделей 4 розряду ДП НВКГ "Зоря-Машпроект", стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
Під час судового розгляду справи вимоги про стягнення моральної шкоди було залишено без розгляду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 11 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від
13 липня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, посилався на відсутність порушень порядку застосування дисциплінарного стягнення та звільнення
ОСОБА_1
Крім того, суд апеляційної інстанції вважав, що звернення ОСОБА_1 до лікаря 25 серпня 2016 року, що підтверджено відповідною медичною довідкою (а не листком непрацездатності), свідчить про відсутність обмежень, встановлених частиною третьою статті 40 КЗпП, для припинення трудового договору за ініціативи адміністрації.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
19 липня 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від
11 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від
13 липня 2017 рокуі ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково не застосували до спірних правовідносин норми частини третьої статті 40 КЗпП України, якими передбачено заборону звільнення з ініціативи власника під час тимчасової непрацездатності працівника.
Крім того, суди не звернули належної уваги на порушення процедури ознайомлення ОСОБА_1 із наказами про застосування до нього дисциплінарних стягнень, які стали підставою для звільнення.
Доводи інших учасників справи
24 вересня 2017 року ДП НВКГ "Зоря-Машпроект" подало заперечення, підписане представником Лінійчук Н. А., у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Корабельного районного суду
м. Миколаєва від 11 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 13 липня 2017 рокузалишити без змін.
Заперечення мотивоване наявністю законних підстав для звільнення ОСОБА_1, оскільки позивачем не надано доказів тимчасової непрацездатності саме в день звільнення. Суди першої та апеляційної інстанцій об`єктивно і повно дослідили обставини справи та ухвалили законні рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 488/3500/16-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи
ОСОБА_1 працював на посаді модельника дерев`яних моделей четвертого розряду цеху № 5 ДП НВКГ "Зоря-Машпроект" у період із 1994 року до 25 серпня 2016 року.
Наказом від 20 липня 2016 року № 59-01-С ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності і оголошено догану за те, що 23 та 24 червня 2016 року він не виконав змінно-добові завдання з ремонту модельних комплектів. Докази вчинення дисциплінарного проступку та підстави застосування стягнення, а саме: порушення пункту 3.1.1,3.1.4,3.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених 24 червня 2010 року, зазначені в тексті наказу.
Із наказом від 20 липня 2016 року ОСОБА_1 був ознайомлений 21 липня 2016 року, однак відмовився від підпису наказу, про що складено акт від
21 липня 2017 року. Цей факт підтверджено змістом скарги позивача до Миколаївської місцевої прокуратури № 2 від 29 липня 2016 року, а також змістом відповіді ДП НВКГ "Зоря-Машпроект" від 23 серпня 2016 року.
Наказом № 63-01-С від 11 серпня 2016 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності і оголошено догану за відмову 20 липня та