Постанова
Іменем України
03 липня 2019 року
м. Київ
справа № 700/670/16-ц
провадження № 61-29355св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
судді: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Лисянська селищна рада Черкаської області,
представник позивача - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - Козлов Олександр Володимирович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Черкаської області у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Василенко Л. І., Фетісової Т. Л. від 26 липня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року Лисянська селищна рада Черкаської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що згідно пункту 13 рішення Лисянської селищної ради Черкаської області від 02 червня 2016 року № 8-3/VII "Про надання дозволів на розробку землевпорядних документацій, затвердження землевпорядних документацій, та вилучення надання земельних ділянок" територіальній громаді селища Лисянка в особі Лисянської селищної ради надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га на АДРЕСА_1 в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування із земель комунальної власності Лисянської селищної ради. Позивач зазначає, що вказана земельна ділянка незаконно огороджена сусіднім землевласником - відповідачем, який безпідставно стверджує, що є її законним користувачем та відмовляється її звільнити.
На підставі викладеного, позивач просить суд зобов`язати відповідача звільнити спірну земельну ділянку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 01 червня 2017 року у задоволенні позову Лисянської селищної ради Черкаської області відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішення Лисянської селищної ради Черкаської області від 02 червня 2016 року № 8-3/VII "Про надання дозволів на розробку землевпорядних документацій, затвердження землевпорядних документацій, та вилучення надання земельних ділянок", яким позивач мотивує позовні вимоги, ухвалене з порушенням принципу правової визначеності та обмежує законне право відповідача на отримання спірної земельної ділянки, а тому не може бути підставою для задоволення вимог позивача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2017 року апеляційну скаргу Лисянської селищної ради Черкаської області задоволено. Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 01 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Зобов`язано ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку, яка належить до комунальної власності Лисянської селищної ради Черкаської області. Земельна ділянка у встановленому законом порядку відповідачу у власність або у користування не передавалась, відтак відповідач зобов`язаний її звільнити.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що рішення Лисянської селищної ради Черкаської області від 02 червня 2016 року № 8-3/VII "Про надання дозволів на розробку землевпорядних документацій, затвердження землевпорядних документацій, та вилучення надання земельних ділянок", яким позивач обґрунтовує позов, офіційно не оприлюднювалось, а тому чинності не набрало і не створює прав та обов`язків. Суд не врахував, що відповідач є законним користувачем спірної земельної ділянки на підставі статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України та користується нею на підставі мовчазної згоди.
Відзив позивача на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 700/670/16-ц з Катеринопільського районного суду Черкаської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Указану справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що Лисянська селищна рада Черкаської області є розпорядником земельної ділянки площею 0,06 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 13 рішення Лисянської селищної ради Черкаської області від 02 червня 2016 року № 8-3/VІІ "Про надання дозволів на розробку землевпорядних документацій, затвердження землевпорядних документацій, та вилучення надання земельних ділянок", територіальній громаді смт Лисянка в особі Лисянської селищної ради надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,07 га на АДРЕСА_1 в постійне користування для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування із земель комунальної власності Лисянської селищної ради.
05 липня 2016 року Лисянська селищна рада направила листа № 522 на адресу ОСОБА_2, у якому просила прибрати огорожу на земельній ділянці площею 0,06 га на АДРЕСА_1, яка надана територіальній громаді смт Лисянки відповідно до пункту 13 рішення № 8-3/VІІ від 02 червня 2016 року, та забезпечити доступ до земельної ділянки комунальної власності (житлової та громадської забудови) до 12 липня 2017 року.
Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилався на те, що ОСОБА_2, вважаючи, що правомірно користується спірною земельною ділянкою на підставі мовчазної згоди, на прохання Лисянської селищної ради не реагує, чим порушує інтереси територіальної громади у вигляді обмеження повноважень щодо можливості розпорядження вказаною земельною ділянкою та використання її для суспільних потреб громади.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.