Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 295/3401/17-ц
провадження № 61-34047св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони Українина рішення Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2017 року в складі судді Слюсарчук Н. Ф. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 05 липня 2017 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Коломієць О. С.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони Українипро стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позовна заява мотивована тим, що 19 липня 2013 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України на посаду головного інженера з виконанням обов`язків ТВО начальника 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України, а 01 жовтня 2015 року його звільнено з роботи за статтею 38 КЗпП України (за власним бажанням). У день звільнення з ним не було проведено повного розрахунку.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 07 липня 2016 року із 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати у сумі 800,00 грн, донараховану компенсацію відпускних у сумі 837,90 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 20 000,00 грн, моральну шкоду в сумі 500,00 грн, а всього 22 137,90 грн без урахування податків та обов`язкових платежів.
Оскільки після зазначеного рішення суду розрахунок з ОСОБА_1 проведено лише 15 березня 2017 року, позивач просив стягнути з 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 34 800,00 грн за період з 08 липня 2016 року до 15 березня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 27 907,88 грн без урахування податків та обов`язкових платежів.
Стягнуто з 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України на користь держави судовий збір в сумі 1 378,00 грн, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Рішення мотивоване тим, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 07 липня 2016 року у справі № 295/1883/16-ц, яке набрало законної сили, стягнуто з 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 800,00 грн, донараховану компенсацію відпускних в сумі 837,90 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 20 000,00 грн та моральну шкоду в сумі 500,00 грн, а всього 22 137,90 грн без урахування податків та обов`язкових платежів.
В подальшому ОСОБА_1 звернувся до Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з виконавчим листом від 26 жовтня 2016 року № 295/1883/16-ц про стягнення коштів згідно з рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 07 липня 2016 року, за яким було відкрито виконавче провадження згідно з постановою державного виконавця від 28 жовтня 2016 року.
Досліджені судом докази свідчать про те, що кошти з рахунка 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України для погашення заборгованості за рішенням суду були зняті 30 січня 2017 року, про що свідчить довідка заступника керуючого Житомирського відділення ПАТ "Сведбанк" від 21 квітня 2017 року № 116/5/49-1.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні визначено з 08 липня 2016 року до 30 січня 2017 року (день розрахунку) з розрахунку: 195,16 грн (розмір середньоденної заробітної плати позивача) х 143 дні (сумарна кількість робочих днів затримки розрахунку при звільненні).
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 05 липня 2017 року рішення районного суду залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції при розрахунку середнього заробітку за весь час затримки обґрунтовано взяв за основу середньоденний заробіток у розмірі 195,16 грн, відповідно до розрахунку, який міститься в матеріалах справи, оскільки він визначений відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 1995 року № 100 та в контексті положень частини третьої статті 61 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи).
Суд першої інстанції також правильно визначив період затримки виплати заробітної плати з 08 липня 2016 року до 30 січня 2017 року, у якому було 143 робочі дні, та суму середнього заробітку за весь час затримки 27 907,88 грн (195,16 грн х 143 дні).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційної інстанції скасуватиі ухвалити нове рішення про відмову в позові у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 295/3401/17і витребувано її з Богунського районного суду м. Житомира.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
06 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували статтю 117 КЗпП України, а несвоєчасна виплата коштів відбулася з вини державного виконавця.
Доводи інших учасників справи
У червні 2018 року ОСОБА_1 надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначає, що касаційна скарга є надуманою та безпідставною, а рішення судів законними та обґрунтованими.
Відповідач не надав доказів на спростування наявності перешкод самостійно виконати рішення суду шляхом сплати заборгованих коштів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 19 липня 2013 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України на посаду головного інженера з виконанням обов`язків ТВО начальника 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України, а 01 жовтня 2015 року його звільнено з роботи за статтею 38 КЗпП України (за власним бажанням). У день звільнення повного розрахунку з ним проведено не було.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 07 липня 2016 року з 643 Управління начальника робіт Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати у сумі 800,00 грн, донараховану компенсацію відпускних у сумі 837,90 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 20 000,00 грн, моральну шкоду в сумі 500,00 грн, всього 22 137,90 грн без урахування податків та обов`язкових платежів.
У подальшому ОСОБА_1 звернувся до Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - Богунський ВДВС) з виконавчим листом від 26 жовтня 2016 року № 295/1883/16-ц про стягнення коштів за рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 07 липня 2016 року, за яким було відкрито виконавче провадження згідно з постановою державного виконавця від 28 жовтня 2016 року.