Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 369/8312/15-ц
провадження № 61-27487св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2017 року в складі судді Пінкевич Н. С. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О.,Мельника Я. С., Коцюрби О. П.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк")звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно.
Позовна заява мотивована тим, що 31 липня 2007 року між АКБ "ТАС Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", який, в свою чергу, передав право вимоги за договором купівлі-продажу ПАТ "Дельта Банк", та відповідачем по справі ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2608/0707/71-007. За даним договором банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 105 000 дол. США з розрахунку 12,5 % річних на строк до 30 липня 2027 року.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним договором кредиту № 2608/0707/71-007 іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки від 31 липня 2007 року передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, предмет іпотеки має загальну площу 56,1 кв. м.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за договором кредиту не виконувала, станом на 14 липня 2015 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 1 580 099,09 грн, яку у добровільному порядку відповідач не погашає, тому позивач просив з врахуванням уточнених позовних вимог в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у вказаному розмірі звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,1 кв. м, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки; визнати за ПАТ "Дельта Банк" право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ; судові витрати покласти на ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 червня 2017 року у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки і суд не наділений повноваженнями вирішувати вказане питання у зазначений спосіб.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" відхилено.
Відхиляючи апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" апеляційний суд зазначив, що відсутні підстави для задоволення вказаного позову, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, а вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України "Про іпотеку" позивачем не ставилась, крім того позивач не надав будь-яких доказів про те, що він позбавлений можливості реалізувати свої права з вини відповідача.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений на підставі повного та об`єктивного з`ясування дійсних обставин справи, досліджених судом доказів та відповідає вимогам закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуватита прийняти нове рішення, яким в повному обсязі задовольнити позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 369/8312/15-ц і витребувано її з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
10 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суди не правильно застосували норми матеріального та порушили норми процесуального права.
Задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття предмета іпотеки у власність повинно відбуватися виключно на підставі рішення суду, якщо договір іпотеки у загальному вигляді передбачає тільки можливість застосування цього способу звернення стягнення.
У разі наявності передбачених договором іпотеки підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем його у власність суд з урахуванням норм Закону України "Про іпотеку" може задовольнити вимогу іпотекодержателя шляхом визнання за ним права власності.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 не надсилала заперечення на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 31 липня 2007 року між АКБ "ТАС Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та відповідачем по справі ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2608/0707/71-007. За даним договором банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 105 000 дол. США з розрахунку 12,5 % річних на строк до 30 липня 2027 року. Вказав, що 25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги за кредитним договором № 2608/0707/71-007 від 31 липня 2007 року.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків не виконувала, станом на 14 липня 2015 року виникла заборгованість в розмірі 1 580 099,09 грн, з них заборгованість по тілу кредиту - 1 398 629,17 грн, заборгованість за відсотками - 151 358,59 грн. Через неналежне виконання зобов`язань відповідачу також нарахована пеня в розмірі 28 512,57 грн, три відсотки річних від простроченої заборгованості по тілу кредиту та відсотках - 18,84 грн та 1579,92 грн.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним договором кредиту №2608/0707/71-007 іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки від 31 липня 2007 року передала в іпотеку нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, предмет іпотеки має загальну площу 56,1 кв. м.
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ "Сведбанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" замінює ПАТ "Сведбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ "Сведбанк" до ПАТ "Дельта Банк" прав вимоги до боржників, до ПАТ "Дельта Банк" переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ "Сведбанк") від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за № 1306,1307 від 25 травня 2012 року приватним нотаріусом Шевченко Д. Г.), в тому числі за кредитним договором № 2608/0707/71-007 від 31 липня 2007 року та договором іпотеки від 31 липня 2007 року.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 1 580 099,09 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 1 398 629,17 грн, заборгованість за відсотками - 151 358,59 грн, пеня в розмірі 28 512,57 грн, три відсотки річних від простроченої заборгованості по тілу та відсотках - 18,84 грн та 1579,92 грн.
Зі змісту умов іпотечного договору вбачається, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі (п. 10).
Згідно із пунктом 11 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; іншим способом, що передбачений законодавством на момент звернення стягнення на предмет іпотеки, а також передбачено право іпотекодержателя обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.