Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 569/20264/14-ц
провадження № 61-9370св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, орган опіки та піклування служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 серпня 2015 року у складі судді Галінська В. В. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 26 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Буцяка З. І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, орган опіки та піклування служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому, про захист майнового права шляхом припинення права власності, визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько, після смерті якого відкрилася спадщина на 57/100 частин будинковолодіння в АДРЕСА_1 . Вона є єдиним спадкоємцем після його смерті. Відповідачі, які успадкували частки від спадкового майна, не є його дітьми та не мали права на спадщину, що підтверджується відповідними рішеннями судів. Крім того, заповіт, який був врахований при винесенні рішення судом від 28 серпня 2009 року та визнанні права власності на спадкове майно за сторонами, був визнаний 13 січня 2014 року рішенням Рівненського міського суду недійсним, що відповідно до статей 15, 16 ЦК України дає підстави для припинення права власності на спадкове майно за відповідачами та визнання за нею права на 7/9 частин від 57/100 частин будинковолодіння на АДРЕСА_1, які належали відповідачам.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 26 серпня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що визнання заповіту недійсним, складеного ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2, не є підставою для усунення останнього від права на спадкування за законом. Позовні вимоги про припинення права власності відповідачів не є належним способом захисту прав позивача. У даному випадку є підстави для перерозподілу часток у спадковій масі. Проте, з такими позовними вимогами позивач не зверталася.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано обставин, які встановлені судами при розгляді справи № 1715/935/12 за її позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, які є преюдицією, а саме: відповідачі не є дітьми спадкодавця ОСОБА_8 ; "заповіт" спадкодавця ОСОБА_8 від 16 червня 1994 року на користь ОСОБА_2 є недійсним. Таким чином, підстава виникнення цивільних прав і обов`язків щодо спадщини відповідача ОСОБА_2 - заповіт спадкодавця ОСОБА_8, визнана недійсною, і таке набуття цивільного права є неправомірним, тому висновки суду про обрання нею невірного способу захисту порушеного права є безпідставними.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою і спадкоємицею першої черги ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 71, 73).
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2003 року визнано ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а. с. 77).
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 08 червня 2004 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 грудня 2003 року скасовано. Заяву ОСОБА_14 про встановлення факту батьківства залишено без розгляду та роз`яснено заявниці, що вона вправі подати позов на загальних підставах (а. с. 150-151).
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Рівненського міського суду від 26 жовтня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 31 серпня 2009 року, визнано факт, що ОСОБА_8 є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 155-157).
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 20 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 19 вересня 2009 року, позов ОСОБА_2, ОСОБА_18 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсним договір дарування 57/100 частини будинку на АДРЕСА_1, укладений 11 лютого 2004 року ОСОБА_19 на користь ОСОБА_20 Визнано за ОСОБА_2, право власності на 4/9 частини спадкового майна ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що складається з 57/100 частини будинку. Визнано за кожним з неповнолітніх: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на 1/9 частини спадкового майна після смерті ОСОБА_8, що складається з 57/100 частини будинку на АДРЕСА_1 (разом на 3/9 частини спадкового майна). Виселено ОСОБА_6 з житлового будинку на АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення та знято з реєстрації (а. с. 82-84, 104).