Постанова
Іменем України
03 липня 2019 року
м. Київ
справа № 536/487/17-ц
провадження № 61-28334св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області,
відповідач - ОСОБА_1,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на заочне рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14 червня 2017 року у складі судді Колотієвського О. О. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської областівід 27 липня 2017 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Абрамова П. С., Хіль Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У березні 2017 року Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області(далі - Кременчуцьке об`єднане УПФУ, Управління) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування переплати пенсії, посилаючись на те, що з 02 лютого 2010 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кременчуцькому об`єднаному УПФУ та отримує пенсію за віком. Під час проведення перевірки було виявлено, що працівником Управління неправильно зазначені відомості щодо ознак роботи відповідача, а саме замість "працює на загальних підставах" вказано "підприємець". Допущена у зв`язку з цим рахункова помилка призвела до того, що за період з 01 травня 2014 року по 31 серпня 2016 року ОСОБА_1 була безпідставно проведена індексація пенсії та виплачені грошові кошти на загальну суму 3 085,72 грн, яку він відмовляється повернути в добровільному порядку. Враховуючи викладене, Кременчуцьке об`єднане УПФУ просило стягнути з відповідача на свою користь переплату пенсію у вказаному розмірі.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14 червня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності рахункової помилки з його боку при нарахуванні пенсії ОСОБА_1 , а також обставин, які б ставили під сумнів добросовісність відповідача, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської областівід 27 липня 2017 року апеляційну скаргу Кременчуцького об`єднаного УПФУ відхилено. Заочне рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14 червня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У серпні 2017 року Кременчуцьке об`єднане УПФУ подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати заочне рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 14 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 27 липня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга мотивована тим, що надмірна виплата відповідачу пенсії була зумовлена рахунковою помилкою з бокуКременчуцького об`єднаного УПФУ, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій безпідставно застосували до спірних правовідносин положення статті 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Кременчуцького районного суду Полтавської області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22 травня 2018 року справу № 536/487/17-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що з 02 лютого 2010 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кременчуцькому об`єднаному УПФУ та отримує пенсію за віком.
Під час проведення в Управлінні перевірки було виявлено неправильне зазначення відомостей щодо ознак роботи відповідача, а саме замість "працює на загальних підставах" вказано "підприємець". Зазначена помилка призвела до того, що за період з 01 травня 2014 року по 31 серпня 2016 року ОСОБА_1 була проведена індексація пенсії та безпідставно виплачені грошові кошти на загальну суму 3 085,72 грн, які відповідач відмовився повернути в добровільному порядку.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Згідно з частиною першою статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.