Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 646/11579/15-ц
провадження № 61-20615св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Червонозаводськогорайонного суду м. Харкова, у складі судді Шуліка Ю. В., від 22 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Кругової С. С., Піддубного Р. М., Пилипчук Н. П., від 16 березня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 21 серпня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк") та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11026535000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 22 380, 00 дол. США з розрахунку 13 % річних за користування кредитом на строк до 21 серпня 2013 року.
08 грудня 2011 року між АКІБ "УкрСибБанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, внаслідок чого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 за договором іпотеки від 21 серпня 2006 року передала у іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 58,0 кв. м, житловою площею 29 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок з надвірними будівлями належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29 листопада 2000 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Губською В. А., реєстровий номер 4064, зареєстрованого в комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 04 липня 2001 року за № 40620.
ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору не виконувала, про що неодноразово повідомлялась в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов`язань. Станом на 31 липня 2015 року виникла заборгованість у сумі 531 125, 51 грн, з яких 264 393, 46 грн - сума заборгованості за кредитом, 266 732,06 грн - сума заборгованості за відсотками.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок з надвірними побудовами загальною площею 58 кв. м, житловою площею 29 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом визнання права власності на нього за ПАТ "Дельта Банк" та судові витрати покласти на відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Червонозаводський районного суду м. Харкова від 22 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки звернення в судовому порядку стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на нього не відповідає вимогам закону. Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання звернення стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області 16 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" відхилено, а рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 листопада 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що районний суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні справи порушень норм матеріального та процесуального права допущено не було, рішеннярайонного суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильності висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У квітні 2017 року ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Червонозаводськогорайонного суду м. Харкова від 22 листопада 2016року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області 16 березня 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що аналізуючи зміст положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", статей 328, 335, 376, 392 ЦК України, слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудові способи: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Звертаючись до суду, банк обрав належний спосіб захисту своїх прав, однак при вирішенні спору суди неправильно застосували норми права, безпідставно відмовивши у задоволенні позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 646/11579/15-ц розподілено судді-доповідачеві.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 21 серпня 2006 року був укладений кредитний договір № 11026535000 (т. 1, а. с. 5-17).
08 грудня 2011 року між АКІБ "УкрСибБанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, внаслідок чого до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги до боржників. До ПАТ "Дельта Банк" переходить право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними за забезпечувальними договорами (т. 1, а. с. 32-36).
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 за договором іпотеки від 21 серпня 2006 року передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 58,0 кв. м, житловою площею 29 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і їй належить на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29 листопада 2000 року приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Губською В. А., реєстровий номер 4064, зареєстрованого в комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 04 липня 2001 року за № 40620 (т. 1, а. с. 19-24).
Встановлено, що умови кредитного договору відповідач не виконала, кредит не погасила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 31 липня 2015 року сума боргу складає 531 125, 51 грн.
Позиція Верховного Суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.