П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 485/343/15-ц
провадження № 61-19642 св 18
Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа- Снігурівська міська рада Миколаївської області,,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2016 року в складі судді Лисенко М. Є. та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 18 січня 2017 року в складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила усунути їй перешкоди у користуванні майном шляхом зобов`язання ОСОБА_2 знести за власний рахунок огорожу, вбиральню та частину гаражу, повернувши їй земельну ділянку у придатному для використання стані.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі державного акту на право власності на землю вона є власницею земельної ділянки площею 0,0139 га на АДРЕСА_1, яка межує із земельною ділянкою, що перебуває в оренді відповідачки.
ОСОБА_1 вказувала, що ОСОБА_2 самовільно без її згоди збудувала на належній їй земельній ділянці площею 47,34 кв. м огорожу довжиною 16,75 м, вбиральню та частину гаражу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 за власні кошти провести демонтаж частини будівлі літ. А (гараж), орієнтованою шириною 3.37 м, довжиною 8.01 м, орієнтована площа 27.0 кв. м, демонтувати повністю кам`яну будівлю вбиральні під літ. О розміром 1.0х1.0 м площею 1 кв. м і огорожу із бетону довжиною 16,75 м, а також повернути земельну ділянку позивачці в придатному для цільового використання стані. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту використання відповідачем 47,34 кв. м земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 18 січня 2017 року Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволена частково. Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2016 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 про демонтажу огорожі змінено. Зобов`язано ОСОБА_2 демонтувати огорожу між земельними ділянками на АДРЕСА_2 (раніше - АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 довжиною 16,03 м з трубчастих металевих стойок, до яких закріплені дерев`яні рейки, на яких тримаються азбоцементні хвильові листи (шифер б/у). В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції в частині зміни позовних вимог про демонтажу огорожі мотивовано тим, що суд першої інстанції допустив помилку під час ідентифікації огорожі, яка підлягає демонтажу, зазначивши, що вона є з бетону та має довжину 16.75 м, тоді як висновок експерта та фотозйомки свідчать, що вона виготовлена з трубчастих металевих стійок, до яких закріплені дерев`яні рейки, на яких тримаються азбоцементні хвильові листи (шифер б/у) та має довжину 16.03 м.
В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновками районного суду про наявність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 18 січня 2017 року й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу №485/343/15-цзі Снігурівського районного суду Миколаївської області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами безпідставно не застосовано до спірних правовідносин строк позовної давності, оскільки початком порушення прав позивачки, на думку заявниці, є час перенесення меж земельної ділянки, а не завершення будівництва відповідачкою, як зазначив суд апеляційної інстанції. Крім того, заявниця вказує на те, що суди установили, що вона використовувала земельну ділянку в межах, узгоджених з позивачкою під час виділення земельних ділянок в натурі, а тому судам необхідно було встановити коли і внаслідок яких дій відбулося накладання земельних ділянок, оскільки таке накладення не свідчить про самовільне захоплення цієї ділянки відповідачем.
Доводи інших учасників справи
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує на те, що касаційна скарга є необґрунтованою та зазначені в ній доводи щодо використання ділянки в межах, погоджених з позивачкою є безпідставними, оскільки рішенням Снігурівского районного суду Миколаївської області від 25 березня 2015 року в справі №
485/104/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 28 квітня 2015 року, установлено, що при будівництві гаражу саме ОСОБА_2 зміщені межі земельної ділянки, внаслідок чого сталася накладка на земельну ділянку власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0.0139 га, що розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданого Снігурівською міською радою 02 грудня 2009 року та зареєстрованого за № 010947300228.
Відповідач ОСОБА_2 на підставі договору оренди від 25 січня 2010 року укладеного зі Снігурівською міською радою є користувачем земельної ділянки площею 0,0138 га, що розташована на АДРЕСА_3 , кадастровий номер НОМЕР_3 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Земельна ділянка, яка належить позивачці, від кута Б до кута В довжиною 16,75 м межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 . По фасаду земельна ділянка позивачки має розмір 7,90 м, по тильній межі - 9.00 м та по лівій боковій межі - 16,58 м.
Позивач ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку на теперішній час використовує як город для вирощування овочів та іншої продукції.
Відповідач ОСОБА_2 на своїй земельні ділянці в 2012 році збудувала гараж та отримала Свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Суди установили, що ОСОБА_2 використовує 47,34 кв. м земельної ділянки ОСОБА_1, розташувавши на них вбиральню і частину гаражу (т.1 а.с.45-46, 89,159-172).
На підставі висновку експерта №560/561/562 від 30 грудня 2015 року, складеного за результатами проведеної комплексної будівельної та земельно - технічної експертизи, на земельній ділянці, що належить ОСОБА_1, розташована частина будівлі гаражу літ. А (розміром 8,10 х 8,0м), що належить ОСОБА_2, (орієнтовною шириною 2,37м, довжиною 8,01м, орієнтована площа складає 19,0 кв.м), а також кам`яна будівля вбиральні літ. О в плані (розміром 1,0х1,0м відповідно до технічної документації БТІ від 04 вересня 2012 року площею 1 кв.м).
Також суди установили, що між земельними ділянками сторін наявна огорожа довжиною 16,03 м, яка виготовлена з трубчастих металевих стойок, до яких закріплені дерев`яні рейки, на яких тримаються азбоцементні хвильові листи (шифер б/у).