Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
справа № 569/10037/16-ц
провадження № 61-36327св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Рожищенський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області, у складі судді Першко О. О., від 19 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області, у складі колегії суддів: Григоренка М. П., Бондаренко Н. В., Шимківа С. С., від 02 лютого 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із віндикаційним позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Рожищенський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позивач, посилаючись на положення статей 330, 388 ЦК України, просив позов задовольнити, визнати за ним право власності на легковий автомобіль "Mitsubishi L200", чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , та витребувати у відповідача вказаний автомобіль шляхом повернення його у власність позивача.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2016 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрито з підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України, 2004 року.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 02 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що районний суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України, 2004 року, оскільки заявлені позивачем позовні вимоги, які є предметом цього спору, вирішені рішенням Апеляційного суду Волинської області від 16 березня 2016 року у справі 167/1623/16-ц.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У квітні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 02 лютого 2017 року і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, неправильно застосував положення пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України, 2004 року, дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі, оскільки суб`єктний склад учасників у справі № 161/1623/15-ц та суб`єктний склад учасників у справі, яка є предметом розгляду, не є тотожними, підстави заявлених позовних вимог є також різними.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України), що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
06 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 569/10037/16-ц розподілено судді-доповідачеві.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 16 березня 2016 року у справі № 167/1623/13-ц позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції, товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" про визнання прилюдних торгів, договору купівлі-продажу недійсними, витребування та повернення майна, визнання права власності на автомобіль задоволено частково. Визнано недійсним аукціон з продажу автомобіля марки "Mitsubishi L200" чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, належного на праві власності ОСОБА_1, проведений 30 вересня 2013 року Волинською філією товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп". Визнано недійсним протокол № 1/03-0162/13 проведення аукціону від 30 вересня 2013 року з реалізації автомобіля марки "Mitsubishi L200", чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_3, переможцем якого став ОСОБА_3 В решті позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про витребування у ОСОБА_2 і безоплатне повернення у його власність автомобіля марки "Mitsubishi L200" чорного кольору, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 та визнання за ним права власності на цей автомобіль, апеляційний суд виходив із того, що позивач ставив питання про витребування у ОСОБА_2 та повернення безоплатно у його власність спірного автомобіля, визнання права власності на автомобіль на підставі статей 216, 388 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи № 167/1623/13-ц зазначив, що право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягає захистові шляхом задоволення позову до чергового добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. У той же час згідно статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.