ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 червня 2019 року
м. Київ
справа № 686/1140/15-ц
провадження № 61-25003св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за первісним позовом, - ОСОБА_4,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року, ухвалене колегією у складі суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог за первісним і зустрічними позовами
У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі -ПАТ "Універсал Банк") звернулося з позовом, уточненим у березні 2016 року, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування позову зазначило, що 13 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № BL2621 з додатковою угодою до нього від 14 березня 2008 року, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 142 000 швейцарських франків строком до 1 березня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,5% річних.
З 26 серпня 2008 року банк збільшив процентну ставку за кредитом до 13,5 річних, а 8 червня 2010 року ПАТ "Універсал Банк" і ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № BL2621, відповідно до якої розмір заборгованості позичальника за тілом кредита встановлений у сумі 141 916,69 швейцарських франків і підлягає погашенню ануїтетними платежами у строк до 1 червня 2025 року. Процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 9,5% річних, а у разі користування кредитними коштами понад строк - у розмірі 19% річних.
У забезпечення виконання кредитних зобов`язань 13 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку передано житловий будинок по АДРЕСА_1 і земельну ділянку площею 0,15 га за цією ж адресою.
Цього ж дня між позивачем і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, згідно з яким в іпотеку банку передано земельну ділянку площею 0,27 га по АДРЕСА_2 .
Крім того, 14 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов`язалася солідарно із ОСОБА_1 відповідати за кредитними зобов`язаннями, що виникли з генерального договору про надання кредитних послуг № BL2621 з додатковими угодами.
8 червня 2010 року банк і поручитель підписали додаткову угоду до договору поруки, у якій узгодили, що її підписанням поручитель надає згоду на збільшення розміру зобов`язань за основним договором, які виникли до підписання цього договору та які можуть виникнути у майбутньому, внаслідок яких збільшився або збільшиться обсяг його відповідальності, зокрема, у випадку внесення змін кредитором і боржником до основного договору або у випадку внесення кредитором у односторонньому порядку таких змін.
ОСОБА_1 зобов`язання щодо своєчасної сплати щомісячних платежів не виконує і має прострочену заборгованість, у зв`язку з чим банк скористався правом вимагати дострокового погашення кредиту та процентів у повному обсязі, про що позичальнику 16 жовтня 2014 року направлено вимогу, яка підлягала виконанню у строк протягом тридцяти одного дня з моменту її отримання.
Вказану вимогу позичальник не виконав і станом на 4 грудня 2014 року має заборгованість у розмірі 130 827,04 швейцарських франків (за офіційно встановленим НБУ курсом гривні до швейцарського франка становить 2 050 947,38 гривень), яка включає: заборгованість за кредитом у сумі 120 879,82 швейцарських франків, що за офіційно встановленим НБУ курсом гривні до швейцарського франка становить 1 895 006,95 гривень; заборгованість за процентами у сумі 9 566,70 швейцарських франків, що за офіційно встановленим НБУ курсом гривні до швейцарського франка становить 149 975,10 гривень; заборгованість за підвищеними процентами у сумі 380,52 швейцарських франків, що за офіційно встановленим НБУ курсом гривні до швейцарського франка становить 5 965,33 гривень.
За таких обставин позивач просив стягнути заборгованість у розмірі 130 827,04 швейцарських франків солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2, а також у рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,27 га по АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною 574 400 гривень.
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ПАТ "Універсал Банк" про визнання правочину щодо збільшення процентної ставки недійсним і здійснення перерахунку заборгованості, визнання недійсною додаткової угоди № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг.
В обґрунтування позову зазначив, що банк з порушенням визначеної генеральною угодою процедури збільшив у односторонньому порядку процентну ставку за користування кредитом з 9,5% річних до 13,5% річних, так як всупереч вимогам договору не направив йому відповідного листа із повідомленням про таку зміну. Оскільки збільшена процентна ставка починає діяти після спливу 45 календарних днів з моменту отримання позичальником листа, банк не мав права нараховувати проценти за підвищеною ставкою.
За таких обставин вважає зміну процентної ставки з 9,5% річних до 13,5% річних, яка діяла у період з 26 серпня 2008 року по 8 червня 2010 року, недійсною з передбачених статтею 11 Закону України "Про захист прав споживачів" підстав, у зв`язку з чим сума його заборгованості за кредитом підлягає перерахунку.
Вважає, що такі неправомірні дії ПАТ "Універсал Банк" спрямовані на визначення у додатковій угоді № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № BL2621 від 8 червня 2010 року завищеної суми заборгованості, тобто банк свідомо ввів його в оману при підписанні додаткової угоди.
Посилаючись на викладене, просив визнати підвищення процентної ставки за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL2621 з 9,5% річних до 13,5% річних недійсним, зобов`язати банк здійснити перерахунок кредитної заборгованості і визнати недійсною додаткову угоду № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № BL2621 від 8 червня 2010 року.
Також у грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ПАТ "Універсал Банк" про визнання поруки припиненою і визнання додаткової угоди до договору поруки недійсною.
В обґрунтування позову зазначила, що у період з 26 серпня 2008 року по 8 червня 2010 року банк самовільно підвищив процентну ставку за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL2621, за належне виконання якого вона поручилася, з 9,5% річних до 13,5% річних, не отримавши на це її згоди. Вказане підвищення процентної ставки призвело до збільшення обсягу її відповідальності як поручителя, що свідчить про припинення поруки за зобов`язаннями ОСОБА_1 з 26 серпня 2008 року.
Оскільки додаткова угода до договору поруки укладена 8 червня 2010 року, тобто уже після припинення поруки, вважає, що ця угода не спрямована на реальне настання правових наслідків, так як змінює припинене зобов`язання.
За таких обставин просила визнати її поруку за зобов`язаннями ОСОБА_1, що виникла на підставі договору поруки № BL2621 від 14 березня 2008 року, припиненою, а додаткову угоду № 1 до договору поруки № BL2621 - недійсною.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року, ухваленим у складі судді Мазурок О. В., позов ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ"Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі 130 827,04 швейцарських франків, що за офіційно встановленим НБУ курсом гривні до швейцарського франка еквівалентно 3 499 334,45 гривень, та 2 438 гривень сплаченого судового збору.
Звернено стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку по АДРЕСА_2 загальною площею 0,27 га, кадастровий номер НОМЕР_1, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, на якій розташований двоповерховий будинок та господарські споруди, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, шляхом продажу цього майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною 574 400 гривень для задоволення грошових вимог ПАТ "Універсал Банк" у розмірі 130 827,04 швейцарських франків. У іншій частині у задоволенні первісного позову відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" у відшкодування судового збору 1 218 гривень.
ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову про визнання правочину щодо збільшення процентної ставки недійсним і здійснення перерахунку заборгованості, визнання недійсною додаткової угоди № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ПАТ "Універсал Банк" про визнання поруки припиненою і визнання додаткової угоди до договору поруки недійсною задоволено.
Визнано припиненими зобов`язання за договором поруки № BL2621 від 14 березня 2008 року, укладеним між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2
Визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 8 червня 2010 року до договору поруки № BL2621 від 14 березня 2008 року, укладену між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2
Стягнено з ПАТ "Універсал Банк" на користь ОСОБА_2 у відшкодування судового збору 974,40 гривень.
Задовольняючи частково первісний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту порушення ОСОБА_1 зобовʼязань з повернення отриманого кредиту, що призвело до виникнення у нього заборгованості у зазначеному банком розмірі, а також про наявність визначених законодавством правових підстав для звернення стягнення на передану ОСОБА_3 в іпотеку земельну ділянку у рахунок погашення цієї заборгованості.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що банк належним чином повідомив позичальника про підвищення процентної ставки за користування кредитом, а доказів введення його в оману при підписанні додаткової угоди № 1 від 8 червня 2010 року або помилки ОСОБА_1 щодо істотних обставин правочину не надано.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд виходив із того, що банк без її згоди підвищив процентну ставку за основним зобов`язанням, що призвело до збільшення обсягу її відповідальності як поручителя і є правовою підставою для припинення поруки. Оскільки зобовʼязання за договором поруки № BL2621 від 14 березня 2008 року припинилися з 26 серпня 2008 року, укладена 8 червня 2010 року додаткова угода є недійсною.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 130 827,04 швейцарських франків, відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення у солідарному порядку заборгованості з ОСОБА_2 та стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" судового збору скасовано та ухвалено у відповідній частині нове рішення.
Стягнено в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг від 13 березня 2008 року з додатковими угодами, яка виникла станом на 4 грудня 2014 року, у розмірі 130 827,04 швейцарських франків, з яких: 120 879,82 швейцарських франків - заборгованість за кредитом (у тому числі 5 157,57 швейцарських франків - прострочена заборгованість за кредитом), 9 566,70 швейцарських франків - заборгованість за процентами і 389,52 швейцарських франків - заборгованість за підвищеним процентами.
Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" по 3 227,70 гривень судового збору з кожного.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року в частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки змінено. У рахунок погашення заборгованості за договором про надання кредитних послуг № BL2621 від 13 березня 2008 року із додатковими угодами, що виникла станом на 4 грудня 2014 року, у розмірі 130 827,04 швейцарських франків, з яких: 120 879,82 швейцарських франків - заборгованість за кредитом (у тому числі 5 157,57 швейцарських франків - прострочена заборгованість за кредитом), 9 566,70 швейцарських франків - заборгованість за процентами і 389,52 швейцарських франків - заборгованість за підвищеним процентами, звернено стягнення на предмет іпотеки ? земельну ділянку по АДРЕСА_2 загальною площею 0,27 га, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1, з житловим будинком та господарським будівлями, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною 574 400 гривень.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення.
ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову про визнання поруки припиненою і визнання додаткової угоди до договору поруки недійсною відмовлено.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Відмовляючи у визнанні поруки ОСОБА_2 за зобов`язаннями ОСОБА_1 припиненою, суд апеляційної інстанції виходив із того, що, укладаючи додаткову угоду від 8 червня 2010 року, ОСОБА_2 відповідно до принципу свободи договору засвідчила свою згоду на усі зміни основного зобов`язання, які відбулися до підписання угоди, у тому числі щодо збільшення процентної ставки, тому немає правових підстав для висновку про припинення поруки. Оскільки порука ОСОБА_2 не припинилася, суд дійшов висновку про солідарне стягання кредитної заборгованості з неї і позичальника.
Так як суд першої інстанції у резолютивній частині рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не вказав складові загальної суми заборгованості, суд апеляційної інстанції змінив рішення суду у цій частині і зазначив загальний розмір вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, та всі його складові.
З висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції погодився, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічного і повного з`ясування обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій просила рішення апеляційного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року скасувати і залишити в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2017 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що банк не отримав її згоди як поручителя на збільшення процентної ставки за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL2621 до 13,5% річних, хоча отримання такої згоди відповідно до умов договору поруки є обов`язковим.
Вважає, що підписання додаткової угоди не має правового значення і не поновлює поруку, яка припинилася у момент збільшення обсягу основного зобов`язання без її згоди.
Фактично доводи касаційної скарги обмежені запереченням висновків апеляційного суду у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 та відповідних правових наслідків при вирішенні первісного позову. Доводів щодо незаконності оскаржуваного рішення у іншій частині касаційна скарга не містить.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі і зупинено виконання рішення апеляційного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 13 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № BL2621.
14 березня 2008 року сторони підписали додаткову угоду № BL2621/BL2621-KL+ до генерального договору, відповідно до умов якої банк надав позичальнику кредит в розмірі 142 000 швейцарських франків зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 9,5% річних і кінцевим строком повернення до 1 березня 2028 року.
У пункті 5.1 генерального договору про надання кредитних послуг сторони погодили, що протягом дії цього договору банк може змінити розміри процентних ставок в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин: здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами або настання змін у грошово-кредитній політиці Національного банка України. Про встановлення нової процентної ставки із зазначенням її розміру позичальник повідомляється шляхом направлення йому поштою відповідного рекомендованого листа за вказаною у договорі адресою.
Згідно з пунктом 6.1 зазначеного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення усієї наданої суми кредиту та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення у порядку та на підставах, визначених договором, у тому числі у разі порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань за цим договором.
11 липня 2008 року ПАТ "Універсал Банк" у визначеному генеральним договором про надання кредитних послуг порядку рекомендованим листом направило ОСОБА_1 письмове повідомлення про зміну процентної ставки до 13,5% річних. Вказане повідомлення боржник отримав 18 липня 2008 року.
8 червня 2010 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг, відповідно до якої визначено, що станом на 8 червня 2010 року фактична заборгованість позичальника в рамках кредитної лінії становить 141 916,69 швейцарських франків, яка фіксується як кредит. Також встановлено кінцевий строк погашення кредиту до 1 червня 2025 року, а процентну ставку у межах строку кредитування - у розмірі 9,5% річних та понад цей строк - у розмірі 19% річних.
Підписавши цю додаткову угоду, позичальник заявив, що він повністю задоволений рішеннями/відповідями банку, які прийняті відносно позичальника та/або стосуються умов укладеного з позичальником договору (зокрема, щодо встановлення нових розмірів плати за користування кредитом, процентів, тощо), при цьому підтвердив, що не має жодних претензій до банку.
У забезпечення виконання зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг 14 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_2 укладено договір поруки № BL2621, відповідно до умов якого поручитель зобов`язалась перед кредитором відповідати за належне виконання ОСОБА_1 усіх його зобов`язань перед кредитором, що виникли з додаткової угоди до генерального договору про надання кредитних послуг (основний договір), укладеної між кредитором та боржником, у повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Уклавши цей договір, поручитель підтвердила, що повністю розуміє всі умови цього договору та основного договору, свої права та обов`язки за цими договорами і погоджується з ними.
Пунктом 2.1 договору поруки визначено, що кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору з боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Під "згодою поручителя" сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору та/або отримання його письмової з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення з поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.
8 червня 2010 року ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 уклали додаткову угоду № 1 до договору поруки, підписанням якої поручитель підтвердила, що порукою також забезпечуються зобов`язання боржника, передбачені основним договором (у тому числі з урахуванням додаткових угод від 14 березня 2008 року і від 8 червня 2010 року), у разі їх зміни - збільшення або зменшення, якщо така зміна обумовлена застосуванням умов основного договору щодо збільшення або зменшення зобов`язань боржника за основним договором.
При цьому поручитель дає свою згоду на збільшення розміру зобов`язань, забезпечених порукою за цим договором, що виникли до підписання цієї додаткової угоди та/або можуть виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшився або збільшиться обсяг її відповідальності перед іпотекодержателем - у випадку внесення змін кредитором та боржником до основного договору, або у випадку внесення кредитором в односторонньому порядку змін до основного договору та/або цього договору.
У пункті 4 додаткової угоди зазначено, що, підписавши її, поручитель заявляє, що вона повністю задоволена рішеннями/відповідями кредитора, прийнятими відносно боржника/поручителя та/або стосуються умов цього договору поруки та/або умов укладеного з боржником основного договору (зокрема, але не виключно щодо встановлення нових розмірів плати за користування кредитом, процентів, тощо).
Також у забезпечення виконання кредитних зобов`язань 13 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № BL2621, відповідно до умов якого в іпотеку передано житловий будинок по АДРЕСА_1 і земельну ділянку площею 0,15 га за цією ж адресою. Цього ж дня між позивачем і ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № BL2621/2, згідно з яким в іпотеку банку передано земельну ділянку площею 0,27 га по АДРЕСА_2 .
У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 умов генерального договору про надання кредитних послуг з додатковими угодами, 16 жовтня 2014 року ПАТ "Універсал Банк" змінив строк виконання основного зобов`язання, направивши ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту, яка отримана позичальником 18 жовтня 2014 року і підлягала виконанню протягом тридцяти одного дня з моменту отримання.
Вказану вимогу позичальник не виконав і станом на 4 грудня 2014 року мав заборгованість у розмірі 130 827,04 швейцарських франків (за офіційно встановленим НБУ курсом гривні до швейцарського франка становить 2 050 947,38 гривень), яка включає: заборгованість за кредитом у сумі 120 879,82 швейцарських франків, що за офіційно встановленим НБУ курсом гривні до швейцарського франка становить 1 895 006,95 гривень (у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 5 157,57 швейцарських франків, що за офіційно встановленим НБУ курсом гривні до швейцарського франка становить 80 854,12 гривень); заборгованість за процентами у сумі 9 566,70 швейцарських франків, що за офіційно встановленим НБУ курсом гривні до швейцарського франка становить 149 975,10 гривень; заборгованість за підвищеними процентами у сумі 380,52 швейцарських франків, що за офіційно встановленим НБУ курсом гривні до швейцарського франка становить 5 965,33 гривень.