Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
справа № 341/969/14-ц
провадження № 61-23350св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_1,
третя особа - Галицька міська рада Івано-Франківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2017 року у складі судді Юсип І. М. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2017 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Беркій О. Ю., Максюти І. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна в натурі. Зазначав, що він та ОСОБА_4 є власниками по 1/2 частині будинковолодіння АДРЕСА_1 . Посилаючись на те, що між ними відсутня згода про добровільний поділ майна в натурі, просив задовольнити позов.
У червні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - Галицька міська рада Івано-Франківської області, про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Зустрічний позов мотивовано тим, що їй та ОСОБА_1 на праві власності належить будинковолодіння по АДРЕСА_1 . До складу будинковолодіння входять: житловий будинок площею 77 кв. м, сарай площею 20,7 кв. м, стодола площею 13,7 кв. м, гараж площею 21,6 кв. м, криниця і огорожа.
Указане будинковолодіння знаходиться на земельній ділянці площею 0,617 га. Раніше до складу земельної ділянки входила і її частина 0,0398 га, однак за наслідками будівництва нового житлового будинку на старому місці і переходу його у порядку спадкування до відповідача вказана земельна ділянка відійшла для його обслуговування. Земельна ділянка не приватизована та належить до комунальної власності міста. З відповідачем виникають постійні суперечки щодо користування як спільним будинковолодінням, так і земельною ділянкою.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд визначити між нею та ОСОБА_1 порядок користування земельною ділянкою площею 0,617 га, на якій знаходиться будинковолодіння, відповідно до рівності їхніх часток у будинковолодінні по 1/2 частині кожного.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2014 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 зустрічний позов ОСОБА_3 та об`єднанні в одне провадження.
Рішенням Галицького районного суду від 09 жовтня 2014 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Поділено нерухоме майно, яке належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 по 1/2 частині будинковолодіння по АДРЕСА_1 та складається із: житлового будинку загальною площею 62,2 кв. м, сараю площею 20,7 кв. м, стодоли площею 13,7 кв. м, гаража площею 21,6 кв. м, криниці, огорожі, відповідно до другого варіанту поділу, визначеного висновком судової будівельно-технічної експертизи від 24 червня 2014 року № 034/БЗ-14. За відхилення від ідеальних частин ОСОБА_1 сплачує ОСОБА_5 1 763 грн 25 коп. грошової компенсації. Також виділено кожній із сторін по 314,20 кв. м земельної ділянки, у спільному користуванні залишено 11,6 кв. м земельної ділянки. Виділено ОСОБА_1 земельну ділянку по периметру (зелений колір на план-схемі додатку до висновку експертизи) за годинниковою стрілкою (точка "А"): 4.15 мп; 7.56 мп; 1.50 мп; 4.78 мп; 4.0 мп; 5.10 мп; 23.60 мп; 3.50 мп; 15.20 мп. - загальною площею 314.20 кв. м. Виділено ОСОБА_5 земельну ділянку по периметру (оранжевий колір на план-схемі додатку до висновку експертизи) за годинниковою стрілкою (точка "Б"): 16.71 мп; 4.0 мп; 4.78 мп; 1.50 мп; 7.56 мп; 4.15 мп; 15.20 мп; 15.10 мп; 3.50 мп; 0.60 мп; 5.09 мп; 21.92 мп; 29.60 мп - загальною площею 314,20 кв. м. Залишено у спільному користуванні сторін земельну ділянку з розмірами по периметру (жовтий колір на план-схемі додатку до висновку експертизи) за годинниковою стрілкою: 1.0 мп; 6.78 мп; 2.51 мп; 1.0 мп; 1.51 мп; 5.78 мп, 3.30 мп; 1.0 мп; 3.30 мп; 1.0 мп - загальною площею 11,60 кв. м.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині виділення ОСОБА_1 господарської споруди - стодоли літ. "В" скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2015 року рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 жовтня 2014 року та рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 липня 2015 року в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині указані судові рішення залишені без змін.
Короткий змістрішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2017 року зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 640 кв. м (0,0640 га) для будівництва та обслуговування жилих і господарських споруд будинковолодіння АДРЕСА_1, а саме: виділено у користування ОСОБА_5 та ОСОБА_1 земельні ділянки площею по 312,77 кв. м кожна, які на план-схемі додатку до висновку експерта від 22 червня 2016 року № 024/БТ-16 позначені відповідно оранжевим та зеленим кольорами.
Залишено у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_5 земельну ділянку площею 14,46 кв. м, яка на план-схемі додатку до висновку експерта від 22 червня 2016 року № 024/БТ-16 позначена жовтим кольором, враховуючи ідеальні 1/2 частини по 7,23 кв. м, а також надано у спільне користування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 2 земельні ділянки загальною площею 9,51 кв. м, а також площею 4,95 кв. м.
Рішення районного суду мотивовано тим, що набувши право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, сторони відповідно набули право користування земельною ділянкою площею 640,0 кв. м. При цьому, встановлюючи порядок користування указаною земельною ділянкою, місцевим судом враховано висновок додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 22 червня 2016 року № 024/БТ-16.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки районного суду щодо того, що, набувши право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, сторони відповідно набули право користування земельною ділянкою площею 640,0 кв. м. є законними та обґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати указані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильнимзастосуванням норм чинного законодавства. Зазначав про те, що при ухваленні оскаржуваного рішення районного суду суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог, а суд апеляційної інстанції на указане уваги не звернув, обмежившись тільки посиланням на те, що суд першої інстанції не вийшов за межі заявлених позовних вимог. Вказував на те, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, скасовуючи судові рішення в частині встановлення порядку користування земельними ділянками, у своїй ухвалі від 11 листопада 2017 року звернув увагу на те, що, дійшовши висновку про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до другого варіанта висновку судової будівельно-технічної експертизи від 24 червня 2014 року № 023/БЗ-14, поза увагою судів залишилося те, що у користуванні попереднього власника ОСОБА_6 перебувала земельна ділянка площею 0,0617 га по АДРЕСА_1 . Однак, при проведенні експертизи експертом установлено, що у фактичному користуванні сторін перебуває земельна ділянка розміром 0,0640 га та експертом проведено її поділ із урахуванням зазначеної площі. Крім цього, суд касаційної інстанції вказав тільки на необхідність встановлення, на підставі яких саме документів (рішень органів місцевого самоврядування) ОСОБА_6 було надано право користування такою земельною ділянкою та чи перейшло до сторін право користування нею і у якому розмірі.
Таким чином, у проведенні додаткової судової експертизи не було необхідності. Потрібно було лише дослідити питання про те, чи сторони мають право на користування земельною ділянкою у розмірі 0,0640 га, тобто в тому розмірі, у якому вказав експерт у висновку, і чи перейшло до них право користування землею у такому розмірі.
Однак, фактично без дослідження питання про те, чи є належні документи (рішення органу місцевого самоврядування), що сторони отримали право на користування земельною ділянкою не площею 0,0617 га, а площею 0,0640 га, суд першої інстанції без належного обґрунтування, безпідставно призначив додаткову експертизу. При цьому судом в ухвалі про призначення експертизи, всупереч вимогам статті 150 ЦПК України 2004 року не було вказано, чому суд визнав неповним або неясним попередній висновок експерта.
Крім того, посилався на те, що порядок користування земельною ділянкою повинен був встановлюватись у розмірах, які є пропорційними до часток у приміщеннях, які сторонам виділено в натурі. Зазначав, що йому судом виділено 52/100 часток приміщень, а ОСОБА_5 - 48/100 часток приміщень. При цьому ним проведено виплату компенсації ОСОБА_5 за перевищення частки у приміщеннях. Саме тому, він вважав, що йому мало бути виділено 52/100 часток земельної ділянки, а ОСОБА_5 - 48/100 часток земельної ділянки. Однак, суди першої та апеляційної інстанцій на вищевказане уваги не звернули, виділивши йому та ОСОБА_5 рівні розміри земельних ділянок.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2017 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано зГалицького районного суду Івано-Франківської області зазначену цивільну справу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року справу за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1, третя особа - Галицька міська рада Івано-Франківської області, про визначення порядку користування земельною ділянкою призначено до розгляду.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.