Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 193/344/17
провадження № 61-37522св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 27 квітня
2018 року.
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 6,7195 га, яка розташована на території Вакулівської (Жовтневої) сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області. 25 грудня 2009 року між нею та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки № 66 строком на 5 років до 25 грудня 2014 року. Відповідно до пункту 8 договору оренди після закінчення строку дії договору орендар має переважне право його поновлення на новий строк та повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Вказувала, що відповідач не звертався до неї із заявою про намір продовжити договір на новий строк. Вважаючи, що термін дії договору оренди закінчився, вона звернулась до відповідача з проханням повернути їй спірну земельну ділянку і дізналась, що існує додаткова угода від 01 травня 2014 року до договору оренди земельної ділянки № 66, якою термін дії договору продовжено до 01 травня 2024 року. Зазначала, що спірну додаткову угоду вона не підписувала, у зв`язку із чим звернулась до правоохоронних органів із заявою про порушення кримінального провадження щодо підробки документів з боку
ФОП ОСОБА_2, але їй було відмовлено у порушенні кримінального провадження на тій підставі, що експертизу автентичності підпису неможливо провести в силу відсутності оригіналу додаткової угоди.
Посилаючись на зазначені обставини, уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд визнати недійсною додаткову угоду від 01 травня 2014 року до договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2009 року № 66, повернути власнику вказану земельну ділянку та витребувати у відповідача оригінал спірної додаткової угоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області, у складі судді Кащука Д. А., від 11 жовтня 2017 року у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Місцевий суд зазначив, що судом було вжито всіх заходів для отримання оригіналу оспорюваної додаткової угоди, однак ні позивачем, ні відповідачем, ні Софіївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області не було надано суду оригінал додаткової угоди, у зв`язку з чим неможливо провести експертизу щодо копії додаткової угоди для підтвердження тверджень позивача щодо відсутності її волевиявлення на підписання додаткової угоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 квітня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсною додаткову угоду від 01 травня 2014 року до договору оренди земельної ділянки, площею 6,7195 га, укладену між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи відповідач не надав суду оригінал додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2009 року № 66, не пояснив місцезнаходження оригіналу, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження отримання позивачем орендної плати після закінчення строку дії договору оренди № 66, що свідчить про те, що позивач не підписувала оспорювану додаткову угоду, а тому не мала волевиявлення на її укладання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі представник ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки була укладена з дотриманням вимог чинного законодавства, підписана сторонами, якими погоджено всі істотні умови договору. Факт реєстрації додаткової угоди у встановленому законом порядку свідчить про вільне волевиявлення сторін під час її укладання. Суд першої інстанції належним чином дослідив всі докази у справі, у тому числі належним чином завірену копію додаткової угоди від 01 травня 2014 року.
Постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише у частині задоволення позовних вимог, а тому в іншій частині касаційному перегляду не підлягає в силу статті 400 ЦПК України.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2018 відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
06 вересня 2018 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 6,7195 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вакулівської (Жовтневої) сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку
серії НОМЕР_2 від 08 лютого 2005 року (а. с. 6).
25 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки № 66, відповідно до умов якого позивач передала в оренду відповідачу зазначену земельну ділянку строком на 5 років. Пункт 8 договору передбачає, що договір дійсний
з 25 грудня 2009 року по 25 грудня 2014 року.
Відповідно до копії додаткової угоди від 01 травня 2014 року до договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2009 року № 66 сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 9 договору щодо збільшення розміру орендної плати, а також до пункту 8 договору щодо збільшення строку дії договору
з 5 років до 10 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. У тексті додаткової угоди зазначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк, а також першочергове право викупу земельної ділянки впродовж дії цього договору та по його закінченню. Орендар повинен не пізніше 30 днів по закінченню строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Договір дійсний до 01 травня 2024 року. Також внесено зміни до пункту 40 договору.
Згідно з пунктом 5 додаткової угоди від 01 травня 2014 року ця додаткова угода набирає чинності з дати її державної реєстрації та є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2009 року № 66. (а. с. 5).
Право оренди земельної ділянки за ФОП ОСОБА_2 зареєстровано
30 травня 2014 року, про що вчинено запис за № 13453881 (а. с. 3).
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилалась на те, що вона не підписувала та не укладала з ФОП ОСОБА_2 . додаткову угоду
від 01 травня 2014 року до договору оренди земельної ділянки від 25 грудня 2009 року № 66.
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області
від 30 серпня 2017 року зобов`язано Софіївську районну державну адміністрації Дніпропетровської області надати суду реєстраційну справу з реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки
від 01 травня 2014 року.
На виконання вимог ухвали суду від 30 серпня 2017 року Софіївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області надіслала лист, в якому зазначено, що в архівних документах запитувану реєстраційну справу не знайдено.
Згідно листа заступника начальника слідчого відділу Софіївського відділення поліції Жовтоводського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області, за заявою ОСОБА_1 по факту підробки документів слідчі дії по встановленню справжності підписів не проводились, оскільки заявниками не було надано оригінали додаткової угоди та договору оренди земельної ділянки, що унеможливлює встановлення факту підробки вищевказаних документів. З інших джерел оригінали зазначених документів отримані не були по причині їх відсутності.
Під час розгляду справи відповідач не надав оригінал додаткової угоди
від 01 травня 2014 року.
Позиція Верховного Суду