Постанова
Іменем України
24 червня 2019 року
м. Київ
справа № 562/2018/16-ц
провадження № 61-30029св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області, у складі судді Ковалика Ю. А., від 12 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області, у складі колегії суддів: Боймиструка С. В.,
Ковальчук Н. М., Гордійчук С. О., від 22 лютого 2017 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 15 квітня 2016 року у
м. Здолбунів по вул. Коперника внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України сталася ДТП, в результаті якої пошкоджено її автомобіль Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно звіту про оцінку автомобіля від 13 травня 2016 року № 237П вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає з ПДВ 12 330,71 грн, величина втрати товарної вартості автомобіля у результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає 9 008,71 грн.
Посилаючись на те, що страховик не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу на підставі
пункту 7 частини першої статті 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач просила суд стягнути з відповідача як з винної особи на її користь 9 008,71 грн в рахунок відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою товарної вартості транспортного засобу, витрати на оцінку збитку - 650 грн та витрати на діагностику автомобіля на спеціалізованій станції технічного обслуговування у розмірі 270 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Здолбунівськогорайонного суду Рівненської області від 12 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 9 658,71 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що порушення Правил дорожнього руху відповідачем призвело до ДТП, в результаті якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Оскільки майнова шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі, то ту її частину, яку не відшкодовує страховик, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, у сумі 9 008,71 грн та витрати за складання звіту у розмірі 650 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 22 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що величина втрати товарної вартості входить до складу реальних збитків, а вони мають бути відшкодовані в повному обсязі, тобто і втрата товарної вартості автомобіля. За таких обставин рішення місцевого суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, судом в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому суд апеляційної інстанцій виходив із відсутності підстав для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не були враховані доводи про те, що втрата товарної вартості нараховується у разі, коли потрібне фарбування деталей транспортного засобу та лише за умови, що таке фарбування вплине на зовнішній вигляд автомобіля, не встановили чи мала місце втрата товарної вартості пошкодженого автомобіля позивача. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми статей 58, 1166 ЦК України, положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, а також не враховано правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах
від 04 червня 2014 року № 6-49цс14, від 16 грудня 2015 року № 6-760цс15. Суди неправильно стягнули витрати, пов`язані з проведенням оцінки збитків.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"
(далі - ЦПК України), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
12 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15 квітня 2016 року у м. Здолбунів Тернопільської області внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2, який керував автомобілем Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_2, сталася ДТП, у результаті якої автомобіль Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, отримав механічні пошкодження.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а. с. 4).
Відповідно до звіту визначення вартості майнового збитку від 13 травня
2016 року № 237П вартість відновлювального ремонту автомобіля
Renault Sandero, реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні складає з ПДВ
12 330,71 грн, величина втрати товарної вартості автомобіля у результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає
9 008,71 грн (а. с. 32-44).
За проведення вказаного звіту № 237П ОСОБА_1 сплатила 650 грн, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера
(а. с. 6).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована та позивачу страховиком було відшкодовано витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом її транспортного засобу з урахування зносу.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.