ПОСТАНОВА
Іменем України
25 червня 2019 року
Київ
справа №805/15417/13-а
касаційне провадження №К/9901/3560/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Гончарової І.А., Шипуліної Т.М.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" (далі - Товариство) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2013 (суддя - Буряк І.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 (головуючий суддя - Бишов М.В., судді - Компанієць І.Д., Шальєва В.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор" до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Інспекція) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство звернулось до суду з позовом до Інспекції, у якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002201504/597 від 14.10.2013.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство посилалось на на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 24.09.2013 №2165/16-03-15-04/32123041, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, як таке, що винесено без врахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 12.12.2013 позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції № 0002201504/597 від 14.10.2013, відповідно до якого до Товариства застосовані штрафні санкції за платежем: орендна плата з юридичних осіб у розмірі 155261,65 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України законодавець не наділяє податковий орган правом нараховувати штрафні (фінансові) санкції самостійно, оскільки зазначена норма закону встановлює виключно обов`язок платника податків визначити собі самостійно розмір штрафного зобов`язання.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 19.02.2014 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при наявності встановленого судами обох інстанцій порушення Товариством вимог пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України податковий орган правомірно прийняв оспорюване податкове повідомлення-рішення та реалізував своє право, передбачене пунктом 120.2 статті 120 Податкового кодексу України щодо застосування до Товариства штрафних санкцій у вигляду штрафу, а відсутність у податковому повідомленні-рішенні посилання на статтю 120 Податкового кодексу України, яка, в даному випадку, передбачає право податкового органу на застосування штрафних санкцій, не свідчить про неправомірність або незаконність дій податкового органу щодо прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
Товариство подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки обставинам, які мають суттєве значення для справи внаслідок невірного застосування норм матеріального права, що призвело до помилкових висновків у справі, у зв`язку з чим просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги (з урахуванням доповнень) Товариство посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що: Товариство є орендарем земельної ділянки загальною площею 40151 м2, розташованої за адресою: м. Кременчук, вул. Халаменюка, згідно договору оренди землі від 20.07.2011, укладеного з Кременчуцькою міською радою, та зареєстрованого в Управління Держкомзему у м. Кременчука 07.12.2011; договором оренди землі від 20.07.2011, зареєстрованим 07.12.2011, Кременчуцька міська рада закріпила за Товариством суму заборгованості за оренду землі у розмірі 3305232,96 грн., оскільки в іншому випадку зазначена земельна ділянка не була б передана Товариству в оренду; до реєстрації договору оренди землі від 20.07.2011 Товариство у період з 2008 року по 06.12.2011 не було користувачем відповідної ділянки, оскілки її користувачем у цей період було ТОВ "Амстор М"; Товариство правильно відобразило у декларації № 428 від 19.01.2012 на 2012 рік податкові зобов`язання з нарахування орендної плати за землю, оскільки станом на 2011 рік таких зобов`язань у Товариства не було, оскільки вони виникли лише з дати реєстрації договору оренди землі, а саме - з 07.12.2011; в податковій декларації з плати за землю № 428 від 19.01.2012 чітко зазначено тип документа "Звітна", що свідчить про те, що зазначена декларація не є уточнюючим розрахунком; Товариство не збільшувало обсяг податкового зобов`язання та, як наслідок, не порушувало вимог пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21.03.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.
У запереченні на касаційну скаргу Інспекція просить суд відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.02.2018 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 24.06.2019 - призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 25.06.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі (з урахуванням доповнень) доводи Товариства та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) Товариства, результати якої оформлені актом від 24.09.2013 №2165/16-03-15-04/32123041, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, які полягали у тому, що Товариство не застосувало штраф на задекларовані суми орендної плати за землю за 2008-2010 роки та за січень-листопад 2011 року на суму заборгованості 3105 232,96 грн. (у тому числі: за 2008 рік - 190034,32 грн., за 2009 рік - 449319,53 грн., за 2010 рік - 475829,38 грн., за січень-листопад 2011 року - 1990049,73 грн.) у розмірі п`яти відсотків від суми недоплати
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що у періоді, який перевірявся, Товариство орендувало земельну ділянку, яка розташована в м.Кременчук, на підставі договору оренди, укладеного з Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради, та сплачувало орендну плату за землю до місцевого бюджету згідно поданих податкових декларацій за земельну ділянку державної та комунальної власності, а саме: по вул. Олександра Халаменюка - землі комерційного та іншого використання загальною площею 40151,00 м2, договір оренди зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Кременчуці 07.12.2011 за №531040004000449, плата за землю вноситься у розмірі 5% від грошової оцінки щорічно, нормативна грошова оцінка складає 1665,15 грн. за 1 м2, термін дії договору оренди землі до 01.04.2013.
Кременчуцька міська рада рішенням V сесії VI скликання 29.03.2011 "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці" вирішила передати Товариству земельну ділянку на території м. Кременчука по вул. О. Халаменюка площею 40151 м2 для експлуатації та обслуговування будівлі громадсько-торгового центру та будівництва розважального центру.
Згідно пунктом 3.1 вказаного договору в місячний термін Товариство повинне сплатити орендну плату за земельну ділянку: в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.12.2005 з урахуванням коефіцієнту індексації та з застосуванням коефіцієнту Кф=2,5 як за землі комерційного використання за період 01.01.2008 до 31.12.2010, в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2011 з 01.01.2011 до дня державної реєстрації документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою; у разі зміни орендної плати укласти додаткову угоду до договору оренди землі.
Листом від 04.01.2012 №01-19/15 було повідомлено, що управлінням земельних ресурсів виконавчого комітету Кременчуцької міської ради даний договір внесений в базу АКРП та надано розрахунки за кожний рік окремо, загальна сума заборгованості станом на 01.01.2012 складає 3305232,96 грн., у тому числі: за 2008 рік - 390034,32 грн., за 2009 рік - 449319,53 грн., за 2010 рік - 475829,38 грн., за січень - листопад 2011 року - 1990049,73 грн.
Відповідно до пункту 31 договору оренди, зазначену суму заборгованості з орендної плати Товариству необхідно сплатити до 07.01.2012.
Товариство подало до Інспекції податкову декларацію із плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік №143906 від 19.01.2012, в якій задекларувало податкове зобов`язання з орендної плати в сумі 390034,32 грн. за земельну ділянку площею 29359,00 м2 та податкове зобов`язання в сумі 181899,04 грн. за земельну ділянку площею 40151,00 м2.
Також Товариство подало до Інспекції декларацію № 428 від 19.01.2012 за 2012 рік, у якій задекларувало податкові зобов`язання, зокрема: за земельну ділянку площею 29359,00 м2: 449319,53 грн. (за 2009 рік), 475829,38 грн. (за 2010 рік), 516 998,23 грн. (за період з 01.01.2011 по 28.03.2011); за земельну ділянку площею 40151,00 м2 - 1473051,50 грн. (за період з 29.03.2011 по 30.11.2011).
Зазначені обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що Товариство подало до Інспекції податкову декларацію зі сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №428 від 19.01.2012 та уточнюючу №9040817784 від 16.07.2012, за змістом яких збільшило обсяг податкового зобов`язання з вказаного вище податку за: періоди: 2008 рік - 390034,32 грн., 2009 рік - 449319,53 грн., 2010 рік - 475829,38 грн., січень-листопад 2011 року - 1990049,73 грн., проте не відобразило штраф у розмірі п`яти відсотків від суми недоплати.