ПОСТАНОВА
Іменем України
03 липня 2019 року
Київ
справа №524/7489/14-а
провадження №К/9901/29722/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білак М. В., Данилевич Н. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 524/7489/14-а
за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 6 вересня 2016 року (суддя Андрієць Д.Д.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року (судді Калитка О.М., Кононенко З.О., Бондар Н.В.),
І. Суть спору
1. У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Автозаводської райради м. Кременчука (далі - Виконавчий комітет), в якому просив:
1.1 визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету в частині невиплати ОСОБА_1 в період роботи з 24 вересня 1991 року по 10 жовтня 2011 року компенсації за роботу у вихідні дні у грошовій формі у подвійному розмірі, а також в частині не оплати у подвійному розмірі роботи у святкові і неробочі дні;
1.2 зобов`язати Виконавчий комітет нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачені трудовим законодавством України компенсаційні виплати за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні за період з 24 вересня 1991 року по 10 жовтня 2011 року;
2. В обґрунтування позову зазначив, що в період з 24 вересня 1991 року по 10 жовтня 2011 року працював у Виконавчому комітеті і неодноразово залучався до роботи (чергування) у вихідні та святкові і неробочі дні. При звільненні відповідач не розрахувався з ним в повному обсязі, оскільки не виплатив компенсації за роботу у вихідні дні у грошовій формі в подвійному розмірі, а також не провів оплати у подвійному розмірі за роботу у святкові і неробочі дні.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 з 24 вересня 1991 року працював у Виконавчому комітеті; 10 жовтня 2011 року звільнений з посади завідувача відділу благоустрою та екології Виконавчого комітету.
4. Відповідно до розпоряджень Голови районної ради від 04 жовтня 2006 року № 94-р, 14 лютого 2007 року № 16 - р, 18 серпня 2008 року № 70-р, 17 грудня 2008 року № 140-р, 14 серпня 2009 року № 74-р, 15 грудня 2009 року № 121-р, 24 червня 2010 року № 57-р, 29 жовтня 2010 року № 93-р, 03 лютого 2011 року № 12-р, 27 квітня 2011 року № 45-р, 30 червня 2011 року № 64-р, 02 вересня 2011 року № 86-р на виконання вимог Закону України "Про звернення громадян", Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109 "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування" та керуючись статтями 38, 41, 45 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у Виконавчому комітеті затверджено графіки прийому громадян керівництвом районної ради у вихідні дні.
5. Згідно з витягами з графіків прийому за березень-квітень 2011 року, липень-серпень 2011 року, листопад-грудень 2010 року, липень 2010 року, січень-лютий 2010 року, вересень-жовтень 2009 року, вересень-жовтень 2008 року, липень-серпень 2009 року, березень-квітень 2007 року, листопад-грудень 2006 року позивачу визначили дні чергування 23 квітня 2011 року, 20 серпня 2011 року, 11 грудня 2010 року, 12 грудня 2010 року, 10 липня 2010 року, 11 липня 2010 року, 20 лютого 2010 року, 26 вересня 2009 року, 27 вересня 2009 року, 20 вересня 2008 року, 17 січня 2009 року, 18 січня 2009 року, 03 березня 2007 року, 11 листопада 2006 року.
6. Відповідач надав довідки про те, що позивача не залучали до роботи у святкові та вихідні дні (для виконання своїх посадових обов`язків) у період з 24 вересня 1991 року по 10 жовтня 2011 року.
7. Суди зазначили, що вказані обставини також підтверджуються витягами з табелів обліку робочого часу Виконавчого комітету за період з 2008 року по 2011 рік.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області постановою від 06 вересня 2016 року відмовив у задоволенні позовних вимог.
9. Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 жовтня 2016 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що доказів фактичного залучення позивача до роботи у вихідні і святкові дні немає.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
12. Касаційну скаргу обґрунтував тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки розпорядженням, на підставі яких позивача залучали до роботи у вихідні дні, тому їхні висновки про відсутність підстав для задоволення позову безпідставні. Твердить, що при звільненні не отримав компенсації за роботу у вихідні дні і відповідач, не виплативши цієї компенсації, допустив протиправну бездіяльність.
V. Релевантні джерела права та акти їх застосування
13. Відповідно до статті 72 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.