ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2019 року
м. Київ
справа № 911/1555/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Пількова К.М. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - Гостомельська селищна рада Київської області,
представник позивача - не з`явився,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Ветропак Гостомельський склозавод",
представник відповідача - Борущак Р.Р., адвокат (договір від 14.01.2019 № 2, ордер від 03.07.2019 № 052961, свідоцтво від 27.06.2014 № 000987),
розглянув касаційну скаргу Гостомельської селищної ради Київської області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 (головуючий Скрипка І.М., судді: Тищенко А.І. і Чорна Л.В.)
у справі № 911/1555/17
за позовом Гостомельської селищної ради Київської області (далі - Рада)
до приватного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський склозавод" (далі - Товариство)
про зобов`язання укласти договір.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Рада звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства про зобов`язання укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель (далі - Договір) у редакції, запропонованій Радою.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Товариством вимог статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" при реєстрації 29.05.2013 декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме неукладення з Радою договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду Київської області від 19.09.2018 позовні вимоги задоволено. Зобов`язано Товариство укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель у редакції, викладеній у резолютивній частині вказаного рішення.
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованість позовних вимог та тим, що Рада звернулась з позовом до суду в межах позовної давності.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 оскаржуване рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що: Радою не дотримано порядку укладання господарських договорів, визначеного статтею 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України); враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, заява Товариства про застосування позовної давності не підлягає розгляду.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Рада звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019, а рішення господарського суду Київської області від 19.09.2018 залишити в силі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 181 ГК України, що призвело до порушення прав Ради у зв`язку з невиконанням Товариством передбаченого законодавством обов`язку укласти спірний договір;
- Радою не було пропущено позовну давність, оскільки вона дізналась про порушення своїх прав лише після проведення ревізії окремих питань селищного бюджету та фінансово-господарської діяльності Державною фінансовою інспекцією в Київській області.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника Товариства, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що 07.12.2011 Відділом містобудування та архітектури Ірпінської міської ради було погоджено та затверджено містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 07.12.2011 № 0133-12-2011 на будівництво складу-навісу для зберігання готової продукції на території Товариства, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область.
Рішенням Ради від 24.05.2012 № 426-18-6 "Про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель" затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель.
29.05.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано та видано Товариству декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до ІІІ категорії складності, - склад-навіс для зберігання готової продукції на території Товариства, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область, згідно з якою вказаний закінчений будівництвом об`єкт загальною площею 9 072,00 кв.м та кошторисною вартістю 14 700 000,00 грн. є готовим до експлуатації, присвоєно йому номер реєстрації № КС 143131490070.
У листопаді 2016 Рада звернулась до Товариства з претензією від 03.11.2016 № 3968, в якій просила останнє негайно з`явитись до Ради для підписання доданого до претензії проекту договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель.
У листопаді 2016 Товариство у відповідь на претензію від 03.11.2016 № 3968 звернулось до Ради листом від 15.11.2016 № 07/2204, у якому зазначило, що договір про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель міг бути укладеним тільки до 28.05.2013, але не пізніше.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для зобов`язання Товариства укласти Договір у редакції, запропонованій Радою.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги Ради про зобов`язання Товариства укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель у запропонованій редакції є законними і обґрунтованими.
Рада довідалась про обставини прийняття в експлуатацію об`єкта - склад-навіс для зберігання готової продукції на території Товариства, що знаходиться за адресою: площа Рекунова, 2, смт Гостомель, Київська область, лише у вересні 2016 у зв`язку з проведенням Державною фінансовою інспекцією України у Київської області відповідної ревізії окремих питань селищного бюджету та фінансово-господарської діяльності Гостомельської селищної ради за період з 01.01.2013 по 01.07.2016, і, відповідно, позовна давність за зобов`язанням Товариства щодо укладення з Радою договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Гостомель, не сплинула і розпочала свій перебіг з моменту, коли Рада довідалася про порушення своїх прав і інтересів, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що Рада звернулась до господарського суд з позовом у межах позовної давності.
З такими висновками суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що загальний порядок укладання господарських договорів визначено статтею 181 ГК України, згідно з якою господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.
Водночас 03.11.2016 Рада звернулася до Товариства з претензією № 3968, в якій заявила вимогу негайно з`явитись до Ради для підписання та реєстрації вказаного договору та терміново сплатити кошти пайового внеску в сумі 1 470 000,00 грн. Зазначена претензія залишена Товариством без задоволення.
Разом з текстом претензії від 03.11.2016 № 3968 Рада надіслала бланк договору про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель, який не містив дати, не був підписаний уповноваженою особою Ради та був надісланий Товариству лише в одному примірнику, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний текст не містить волевиявлення Ради щодо істотних умов договору пайової участі, а тому не може вважатися проектом договору.
Отже, Радою не було надіслано Товариству пропозицію про укладення договору у розумінні статті 181 ГК України.
Крім того, предметом розгляду у даній справі є вимога Ради про зобов`язання Товариства укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель у запропонованій Радою редакції.
Проект даного правочину Рада в позовних вимогах не зазначила, хоча відповідно до частини дев`ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір, - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Тобто, вирішуючи спори даної категорії, у своїх рішеннях господарські суди повинні зазначати, зокрема: у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору.
Вимоги Ради не узгоджуються з положеннями статті 238 ГПК України, оскільки не містять відповідних умов з посиланням на поданий Радою проект.
Враховуючи недотримання Радою порядку укладання господарських договорів, визначеного статтею 181 ГК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про зобов`язання укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об`єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель в редакції, запропонованій Радою слід відмовити.
Також судом апеляційної інстанції зазначено, що судом першої інстанції, всупереч положенням статті 46 ГПК України, прийнято до розгляду заяву Ради про уточнення позовних вимог, оскільки у вказаній заяві Рада посилається на статтю 46 ГПК України ("Процесуальні права та обов`язки сторін").
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини третьої вказаної статті до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.