ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/2528/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя - Погорелова О.В.)
від 10.12.2018
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Тихий П.В.; судді: Гетьман Р.А., Хачатрян В.С.)
від 14.03.2019
у справі № 922/2528/18
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про визнання договору укладеним,
за участю представників учасників справи:
позивача - Оніщук В.М.
відповідача - Богдан С.В.
третьої особи - не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (далі - ПАТ "Харківміськгаз") про визнання договору про транспортування природного газу №1807000413 від 01.08.2018 укладеним в редакції АТ "Укртрансгаз", що відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497.
1.2. В якості правових підстав позову позивач посилається на Закон України "Про ринок природного газу", Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497, Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 "Про затвердження типового договору транспортування природного газу", ст.ст. 179, 181, 184, 187 Господарського кодексу України.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.12.2018 у справі № 922/2528/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.2018 у справі № 922/2528/18 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:
- АТ "Укртрансгаз" надіслав на адресу ПАТ "Харківміськгаз" договір транспортування природного газу №1807000413 від 01.08.2018 у двох примірниках, один з яких підписано позивачем;
- договір складений у відповідності до типової форми договору транспортування природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497;
- ПАТ "Харківміськгаз" направив на адресу АТ "Укртрансгаз" лист №Km007-Лв-10008-0818 від 15.08.2018 разом з підписаним ПАТ "Харківміськгаз" договором та протоколом розбіжностей до договору, де пункт 9.3. договору викладено у редакції відповідача, а саме: "у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Оплата вартості щодобових небалансів оператором газотранспортної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період";
- АТ "Укртрансгаз" вважає, що така редакція пункту 9.3 договору, є порушенням норм чинного законодавства, а саме постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 "Про затвердження типового договору транспортування природного газу", якою затверджено типову форму договору транспортування природного газу, у зв`язку із чим пункт 9.3 має бути викладено та підписано в редакції АТ "Укртрансгаз", який повністю узгоджується з типовою формою договору, а саме: "у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця. Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період";
- вважаючи, що ПАТ "Харківміськгаз", змінюючи пункт 9.3. договору фактично змінює предмет регулювання відносин між сторонами договору транспортування, зокрема, в частині строків та процедури здійснення оплати вартості небалансів допущених оператором газорозподільної системи, що, в свою чергу, приводить до зміни змісту та істотних умов договору транспортування природного газу, АТ "Укртрансгаз" просить суд визнати укладеним договір на запропонованих ним умовах.
2.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у спірному п. 9.3. типового договору міститься посилання на порядок, встановлений не чинним нормативно-правовим актом, суд не вбачає за можливе задоволення вимог позивача та визнання укладеним договору на умовах, запропонованих останнім, оскільки такі умови відсилають до норм, які втратили чинність.
2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 10.12.2018 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 у справі № 922/2528/18, АТ "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз":
- рішення судів попередніх інстанцій АТ "Укртрансгаз" вважає незаконними та необґрунтованими, такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема, вимог постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 "Про затвердження типового договору транспортування природного газу";
- суди попередніх інстанцій, відмовивши у задоволенні позову фактично погодилися, що договір є укладеним на умовах протоколу розбіжностей, запропонованих відповідачем з викладенням умов пункту 9.3 договору відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", якою врегульовані інші правовідносини та встановлений механізм фінансування видатків місцевих бюджетів, відмінний від механізму визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій";
- укладення спірного договору є обов`язковим для учасників ринку природного газу в силу вказівки закону, тому судами допущено порушення статей 179, 181, 184 Господарського кодексу України, статті 638 Цивільного кодексу України.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Харківміськгаз" просило відмовити в її задоволенні, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 10.12.2018 у справі №922/2528/18 залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога АТ "Укртрансгаз" про визнання укладеним договору про транспортування природного газу №1807000413 від 01.08.2018 в редакції позивача.
4.2. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
4.3. За змістом частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків .
4.4. Відповідно до частин 1 - 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.