ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 липня 2019 року
м. Київ
справа № 515/331/17
провадження 51- 27 км 19
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Григор`євої І.В.,
суддів Бущенка А.П., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зінорук В.В.,
прокурора Ємця І.І.,
виправданих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисника Логінова О.Г.,
розглянула в судовому засіданні касаційні скарги прокурорів, які брали участь у судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 31 жовтня 2018 року в кримінальному провадженні щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ),
та
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженки с. Перегінське Рожнятівського
району Івано-Франківської області,
жительки
АДРЕСА_2 ),
засуджених за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК), і щодо яких за цим обвинуваченням закрито кримінальне провадження; виправданих за обвинуваченням за ч. 4 ст. 191 КК.
Короткий зміст вироку, оскарженого судового рішення та встановлені обставини
За вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 14 лютого 2018 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було засуджено за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн, із позбавленням ОСОБА_1 права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, на строк 1 рік, а ОСОБА_2 - із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій, на строк 1 рік.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК суд звільнив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, і в цій частині закрив кримінальне провадження стосовно останніх.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано невинуватими у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 191 КК та виправдано у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення їх винуватості в суді.
Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат і заходів забезпечення кримінального провадження.
Суд визнав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винуватими у службовому підробленні за викладених у вироку обставин.
Як установив суд, 12 грудня 2011 року між ПП "Арцизький відділ капітального будівництва" в особі директора ОСОБА_2 та Дмитрівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області в особі її голови ОСОБА_1 було укладено договір № 16 про надання послуг на виготовлення проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт Будинку культури в с. Дмитрівка. Того ж дня вони, попередньо домовившись між собою, достовірно знаючи, що робіт за згаданим договором не виконано, внесли до акта від указаної дати завідомо неправдиві відомості про виконання робіт у повному обсязі, завірили його своїми підписами та печатками.
Органами досудового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також обвинувачувалися у вчиненні за обставин, викладених в обвинувальному акті та відображених у вироку, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК, відповідно у розтраті та у привласненні чужого майна у великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за попередньою змовою групою осіб.
Зокрема, за висновками слідчих органів, ОСОБА_1 на підставі згаданого підробленого акта приймання виконаних послуг на виготовлення проектно-кошторисної документації підписав платіжне доручення № 1 від 22 лютого 2012 року, згідно з яким Дмитрівська сільська рада у зазначену дату перерахувала на рахунок ПП "Арцизький відділ капітального будівництва" 240 195,35 грн бюджетних коштів, що спричинило тяжкі наслідки. Таким чином голова місцевої ради ОСОБА_1 розтратив чуже майно, а директор вказаного приватного підприємства ОСОБА_2 привласнила це майно.
За наслідками розгляду справи суд вирішив, що стороною обвинувачення не доведено корисливого мотиву в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час вчинення інкримінованих їм дій, і виправдав останніх.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у суді першої інстанції, просить скасувати на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Аргументуючи заявлену вимогу, зазначає, що суд апеляційної інстанції всупереч приписам ч. 4 ст. 406 КПК здійснив провадження за відсутності представника потерпілої сторони; не перевірив викладених в апеляційній скарзі прокурора доводів про неправильну кваліфікацію вчиненого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяння за ч. 1 ст. 366 КК замість ч. 2 цієї статті, а також про незаконність їх виправдання за ч. 4 ст. 191 КК; не проаналізував усіх зібраних у справі доказів, не дав їм належної правової оцінки, внаслідок чого необґрунтовано залишив без змін оспорюваний вирок. За твердженням скаржника, ухвала апеляційного суду не відповідає положенням ст. 419 КПК.
У касаційній скарзі прокурора, який брав участь у суді апеляційної інстанції, міститься така сама вимога про скасування на підставі п. 1 ч. 2 ст. 438 КПК згаданої ухвали. Мотивуючи свою позицію, скаржник наводить аналогічні за змістом доводи про порушення ст. 419 вказаного Кодексу й, окрім того, зауважує про неправильне застосування ст. 49 КК через одночасне засудження осіб, призначення їм покарання за ч. 1 ст. 366 цього Кодексу та закриття кримінального провадження.
На касаційні скарги захисник ОСОБА_4 подав заперечення, в яких наводячи аргументи вважає неспроможними доводи сторони обвинувачення, а постановлені судові рішення законними і обґрунтованими.
Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор підтримав подані касаційні скарги, виправдані та їх захисник заперечили обґрунтованість касаційних вимог сторони обвинувачення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Ухвала апеляційного суду - це судове рішення вищого суду щодо законності й обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку, і вона має відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою.