Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 496/3092/16-ц
провадження № 61-24084св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,
Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 листопада 2016 року у складі судді Трушиної О. І. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі -
ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1,
ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 17 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 11078993000, відповідно до умов якого останній виданий кредит у розмірі 150 000,00 доларів США, зі строком погашення до 17 листопада
2021 року зі сплатою протягом 30 календарних днів, рахуючи з дня видачі кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 10,30 % річних. Додатковою угодою строки кінцевого повернення кредиту змінені до 17 листопада 2031 року.
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 17 листопада 2006 року укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов`язався солідарно відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань за кредитним договором.
Посилаючись на вказані обставини, ПАТ "УкрСиббанк" просилостягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором, яка станом на 21 червня
2016 року становить 188 242,06 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) еквівалентна 4 688 900,01 грн, із яких: 125 483,50 доларів США - кредитна заборгованість, 62 758,56 доларів США - заборгованість за процентами,
112 259,60 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом,
640 390,27 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом та 752 649,87 грн.
Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25 листопада
2016 року позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено. Стягнуто солідарно з
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 17 листопада 2006 року
№ 11078993000 за кредитом та процентами у розмірі 188 242,06 доларів США та пені у розмірі 752 649,87 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, а поручитель ОСОБА_2 не виконує свої зобов`язання за договором поруки, тому позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" до відповідачів, як солідарних боржників, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 листопада 2016 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважав, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У травні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 листопада
2016 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що 03 березня 2012 року позивач пред`явив вимогу про повне дострокове погашення заборгованості і пред`явлення цієї вимоги змінило строк виконання основного зобов`язання, тому відлік строку позовної давності почався саме з моменту пред`явлення такої вимоги. Крім того, порука є припиненою, оскільки додаткову угоду до договору кредитування, укладено без згоди поручителя, якою змінені умови та збільшено обсяг відповідальності поручителя. Також судом першої інстанції порушено положення статей 74-76 ЦПК України, а саме розглянуто справу без належного повідомлення відповідачів.
У липні 2018 року від ПАТ "УкрСиббанк" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просив залишити без задоволення вказану касаційну скаргу, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 13 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17 листопада 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 11078993000, відповідно до умов якого останній наданий кредит у розмірі 150 000,00 доларів США, зі строком погашення до 17 листопада
2021 року зі сплатою протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 10,30 % річних.
Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору за порушення відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов`язань, передбачених кредитним договором, позивач має право вимагати від відповідача додатково сплатити позивачу пеню у порядку, передбаченому умовами договору.
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за зазначеним кредитним договором, між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 17 листопада 2006 року укладений договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов`язався солідарно відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_1 усіх зобов`язань за кредитним договором.
Пунктами 1.3, 1.4 зазначеного договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, у тому числі, за повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору, відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
Додатковою угодою строки кінцевого повернення кредиту змінені до 17 листопада 2031 року.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі 150 000,00 доларів США. Проте у встановлені кредитним договором строки відповідачі свої зобов`язання не виконують - не погашають кредит, що призвело до виникнення перед банком заборгованості.
Станом на 21 червня 2016 року заборгованість становить 188 242,06 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 4 688 900,01 грн, із яких 125 483,50 доларів США - кредитна заборгованість, 62 758,56 доларів США - заборгованість за процентами,
112 259,60 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом,
640 390,27 грн - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом, та 752 649,87 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідачі не виконують належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню з позичальника та поручителя.
Проте із указаними висновками судів у повному обсязі не можна погодитися з огляду на таке.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.