Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 646/7806/16-ц
провадження № 61-35291св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Червонозаводського районного суду
м. Харкова від 18 жовтня 2016 року у складі судді Шуліки Ю. В. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2018 року у складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика" (далі - ПАТ "Банк "Таврика") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 21 травня 2008 між Акціонерним банком "Таврика" (далі - АБ "Таврика"), правонаступником якого є ПАТ "Банк "Таврика", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір та 17 вересня 2009 року додаткову угоду № 1 до вказаного договору, відповідно до якого відповідач отримав споживчий кредит у сумі 340 858,75 грн строком із 21 травня 2008 року по 19 травня 2028 року включно зі сплатою 14,5 % річних.
Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку із чим виникла заборгованість у сумі 534 922,45 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ПАТ "Банк "Таврика" просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 534 922,45 грн.
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2016 року позов ПАТ "Банк "Таврика" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Таврика" заборгованість за кредитним договором від 21 травня 2008 року № 803-Ф у розмірі 534 922,45 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що відповідач не виконує умови кредитного договору, у зв`язку із чим виникла та існує заборгованість, що підлягає стягненню.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилено. Заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 жовтня
2016 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені у скарзі доводи не спростовують висновків судів та не дають підстав вважати, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2016 року та
постанову Апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив принцип змагальності сторін, розглянув справу за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином, та розглянув справу з порушенням правила територіальної підсудності, а апеляційний суд, встановивши ці обставини, не скасував судове рішення і не направив справу на новий розгляд за підсудністю (порушення норм процесуального права). Також судами першої та апеляційної інстанцій не враховані обставини щодо припинення у ОСОБА_1 обов`язків за договором, а застосовані норми матеріального права (статті 525, 526, 527, 530, 611 ЦК України) які не регулюють спірні правовідносини, при цьому норми права, які регулюють зазначені правовідносини, а саме статті 606, 625 ЦК України не застосовані. Крім того,
30 серпня 2010 року банк направив повідомлення позичальнику про дострокове повернення коштів, тобто змінив строк виконання основного зобов`язання, та визначив умови такого повернення коштів, при цьому попередив, що він із 11 жовтня 2010 року розпочне процедуру досудового врегулювання спору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 20 травня 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлені судами обставини.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 21 травня 2008 року між АБ "Таврика", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Таврика", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір
№ 803-Ф із додатковою угодою від 17 вересня 2009 року № 1 до кредитного договору від 21 травня 2008 року № 803-Ф, відповідно до якого позивач надав відповідачу споживчий кредит у сумі 340 858,75 грн, терміном із 21 травня 2008 року по 19 травня 2028 року включно, зі сплатою 14,5 % річних. Цільовим використанням кредиту відповідно пункту 1.3 кредитного договору є інвестування квартири.
Згідно із пунктом 6.4 кредитного договору банк має право на дострокове розірвання цього договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором та/або заставодавцем за договором застави, який укладений у забезпечення цього договору. Банк повідомляє позичальника про розірвання договору шляхом направлення письмового повідомлення (цінним листом) на адресу, що вказана у цьому договорі. Договір вважається розірваним із дати отримання такого повідомлення позичальником. Отже, сторонами у договорі встановлено порядок зміни строку виконання зобов`язання у разі прострочення повернення кредиту.
30 серпня 2010 року ПАТ "Банк "Таврика" направило ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04 квітня 2014 року позов ПАТ "Банк "Таврика" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме квартири
АДРЕСА_1 , загальною площею 66,01 кв. м, шляхом визнання
ПАТ "Банк "Таврика" довірителем за договором № 04/Б про участь у фонді
фінансування будівництва від 21 травня 2008 року з переведенням на банк прав довірителя за договором № 04/Б про участь у фонді фінансування будівництва
від 21 травня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Таврика"
у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором
від 21 травня 2008 року № 803-ф.
Станом на 29 червня 2016 року заборгованість за кредитним договором за відповідачем становить 534 922, 45 грн, яка складається із строкової заборгованості за кредитом - 207 279,60 грн, простроченої заборгованості за кредитом -
112 275,55 грн, строкової заборгованості за процентами - 3 728,79 грн, простроченої заборгованості за процентами - 115 175,47 грн, заборгованості зі сплати пені за простроченим кредитом - 46 360,37 грн та заборгованості зі сплати пені за простроченими процентами - 50 102,67 грн.