Постанова
Іменем України
24 червня 2019 року
м. Київ
справа № 760/15645/15-ц
провадження № 61-21104св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа (позивач за окремим позовом до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним) - ОСОБА_3,
третя особа - Солом`янське районне управління юстиції у місті Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року у складі судді Лазаренко В. В. та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2017 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Махлай Л. Д., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Солом`янське районне управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_3, в якому просив встановити факт його спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини та визнати недійсним шлюб, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 .
Свої вимоги обгрунтовував тим, що він є пасинком ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Він звернувся до Дев`ятої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги, проте державний нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії, оскільки він не підтвердив факт проживання з померлим однією сім`єю протягом п`яти років.
Згодом дізнався, що ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 22 квітня 2011 року.
Зазначав, що він постійно проживав у квартирі з ОСОБА_4, здійснював за ним догляд, оплачував його лікування під час хвороби, та після його смерті організував поховання, а ОСОБА_2 проживала окремо, спільного господарства з ОСОБА_4 не вела.
У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що зареєстрований 22 квітня 2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції міста Києва, актовий запис № 445, посилаючись на те, що він є рідним братом ОСОБА_4 .
Після його смерті та відкриття спадщини він звернувся до Дев`ятої Київської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини як спадкоємець другої черги, проте отримав відмову в зв`язку з тим, що спадщину приймає його дружина ОСОБА_2, яка є спадкоємцем першої черги.
Відповідач з дня укладання шлюбу з ОСОБА_4 до дня його смерті проживала окремо від нього, ніколи не вела з ОСОБА_4 спільного господарства та не підтримувала з ним шлюбних відносин, не доглядала за ним під час хвороби та не приймала участі у його похованні.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_4 без наміру створення сім`ї, а з метою заволодіння його майном, внаслідок укладення цього шлюбу порушуються його майнові права на спадкування після смерті брата, позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсним шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 квітня 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції міста Києва, актовий запис № 445.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із його необґрунтованості та недоведеності.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_4 без наміру створення сім`ї та набуття прав і обов`язків подружжя, а отже наявні правові підстави для визнання шлюбу недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання шлюбу недійсним.
Зміст касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним, в іншій частині не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_3 подав заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_5, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін оскаржувані судові рішення, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Солом`янське районне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання шлюбу недійсним та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Солом`янське районне управління юстиції у місті Києві про визнання шлюбу недійсним та витребувано з Солом`янського районного суду міста Києва зазначену справу.
У травні 2018 року вказану справу передано до Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4
За життя ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_7 станомна 07 травня 2008 року у квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_4 - власник особового рахунку, ОСОБА_1 - син дружини та ОСОБА_8 - онук.
Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві, 22 квітня 2011 року ОСОБА_4 у віці 77 років зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 .
Згідно довідки від 18 березня 2015 року, виданої Центром обслуговування споживачів № 1 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва", з 29 травня 2012 року ОСОБА_2 зареєстрована у вищевказаній квартирі.
Відповідно до актів, складених мешканцями будинку АДРЕСА_2 та дільничним інспектором Соломʼянського РУ ГУМВС України у місті Києві, ОСОБА_2 у квартирі ОСОБА_4 не проживала.
Після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 подала до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
18 серпня 2015 року до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернувся його рідний брат ОСОБА_3 , як спадкоємець 2 черги.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень в оскарженій частині.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.