Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 399/834/16-ц
провадження № 61-18150св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Лесько А. О., Мартєв С. Ю., Штелик С. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Онуфріївська державна нотаріальна контора, Павлиська селищна рада Онуфріївського району Кіровоградської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2017 року у складі суддів: Дуковського О. Л., Єгорової С. М., Письменного О. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначила, що 03 травня 1979 року між її батьками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб. За час шлюбу батьки за спільні кошти придбали житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_2 є власником вказаного житлового будинку. 29 травня 2007 року між нею та відповідачем укладено договір довічного утримання, який посвідчений Онуфріївською державною нотаріально конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 1828. Однак, державний нотаріус не мав права посвідчувати договір довічного утримання з передачею їй у власність домоволодіння в цілому, оскільки житловий будинок придбавався під час перебування батьків позивача у шлюбі, а тому ОСОБА_4 мала права власності на Ѕ його частки. Вказаний договір на момент звернення із позовом розірваний.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, за життя нею заповіт складено не було. Вона постійно з матір?ю, тобто прийняла спадщину.
Зазначала, що зверталася до Онуфріївської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно, проте нотаріусом винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 27 вересня 2016 року у зв`язку з тим, що за життя ОСОБА_4 не розділила будинок з ОСОБА_2 .
Отже, єдиним способом поновити її порушене право власності є звернення до суду з позовом про визнання права власності на ј частку будинку в порядку спадкування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 11 січня 2017 року (у складі судді Лях М. М.) позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на ј частину житлового будинку з господарчими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду мотивовано тим, що нормами ЦК України для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі. За таких обставин позивач іншим шляхом, крім судового, не може захистити свої спадкові права, тому позовні вимоги позивача щодо визнання за нею права власності на ј частину житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позову.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду. Однак за життя ОСОБА_4 у встановленому законом порядку не оформила права власності на Ѕ частину житлового будинку, тобто не набула права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а тому після її смерті спадщина на зазначену частку будинку не відкривалася.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду із розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матерального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що будинок за адресою: АДРЕСА_1, придбаний її батьками у шлюбі, тому є спільним майном подружжя. Після смерті її матері відкрилася спадщина на Ѕ частку будинку, яку вона успадкувала із відповідачем у рівних частках.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Суди установили, що 03 травня 1979 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Потоківської сільської ради Кременчуцького району, за актовим записом № 8.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась дочка ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження. Після її одруження позивачем змінено прізвище на ОСОБА_6 .
За час шлюбу батьки ОСОБА_1 за спільні кошти придбали житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно договору купівлі-продажу від 10 квітня 1989 року право власності на будинок зареєстровано за ОСОБА_2
29 травня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір довічного утримання, який посвідчений Онуфріївською державною нотаріальною конторою 29 травня 2007 року.
Договір довічного утримання розірвано рішенням Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2016 року, а також поновлено право власності на житловий й будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4
ОСОБА_1 як дочка померлої є спадкоємцем першої черги на спадкування за законом разом зі своїм батьком ОСОБА_2 .
Згідно довідки Павлиської селищної ради № 1472 від 01 серпня 2016 року на момент смерті матері позивач була зареєстрована та постійно проживала разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).