Постанова
Іменем України
20 червня 2019 року
м. Київ
справа № 522/16104/13-ц
провадження № 61-5779св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчук М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач: приватне підприємство "Фіаніт",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2018 року у складі судді Домусчі Л. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 рокуу складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
25 червня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом і уточнивши позовні вимоги просила: визнати дії відповідача щодо її звільнення на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України із 05 січня 2010 року та затримки видачі трудової книжки із 26 вересня 2012 року неправомірними; зобов`язати відповідача змінити дату її звільнення та формулювання із пункту 4 статті 40 КЗпП України 05 січня 2010 року на пункт 4 статті 36 КЗпП України з 26 вересня 2012 року; зобов`язати відповідача повернути трудову книжку; стягнути на її користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з жовтня 2012 року по березень 2017 року з урахування індексу інфляції у розмірі 109 219, 31 грн.
Позов мотивований наступним.
01 березня 2003 року згідно наказу ПП "Фіаніт" № 3 вона була прийнята на посаду менеджера підприємства.
26 вересня 2012 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я просила звільнити її з роботи, проте її заява була залишена без відповіді. В усному порядку відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що вона була звільнена 05 січня 2010 року за прогул на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України і вона одержала під підпис трудову книжку.
Із постанови про відмову у порушення кримінальної справи вона дізналась, що 01 травня 2010 року підписала документи про те, що звільнена та одержала трудову книжку. Проте жодних документів про звільнення та отримання трудової книжки вона не підписувала.
У лютому 2013 року одержала відповідь із Територіальної державної інспекції з питань праці в Одеській області, згідно якої працівникам інспекції було пред`явлено наказ ПП "Фіаніт" від 05 січня 2010 року № 3, з яким, начебто, позивач ознайомлена під підпис, про те, що звільнена за прогул із 04 січня 2010 року по 08 січня 2010 року. Окрім того надані акти за підписом позивача про її відсутність на робочому місці. Перевіркою також встановлено, що 04 січня 2010 року в табелі обліку використання робочого часу за січень 2010 року позивач протабельована як така, що відпрацювала 8 годин.
Відповідач фактично сфальсифікував документи про її звільнення та надав під час перевірки недостовірні документи про її звільнення.
Короткий зміст рішення та постанови суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року, у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем належних та допустимих доказів згідно положень статей 81-83 ЦПК України на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду понад два роки, не надано. Підстав для поновлення таких строків судом також не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами обох інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди дійшли помилкового висновку, що нею про пропущено строк позовної давності, окрім того, у матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску таких строків.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу на надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 рокувідкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Фіаніт" про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, витребувано справу із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що наказом від 01 жовтня 2003 року № 3 ОСОБА_1 прийнято на посаду менеджера ПП "Фіаніт".
Наказом ПП "Фіаніт" від 05 січня 2010 року № 3К звільнена з 05 січня 2010 року на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП.
Згідно висновку експертів № 18814/18815/17-32/18816/17-33 від 15 червня 2018 року підписи у актах № 1 від 04 січня 2010 року та № 2 від 06 січня 2010 року про відсутність на робочому місці та наказі ПП "Фіаніт" №3К від 05 січня 2010 року про звільнення виконанні не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1
ОСОБА_1 зверталась до правоохоронних органів.
Територіальною державною інспекцією з питань праці в Одеській області за заявою ОСОБА_1 проведено перевірку, якою виявлені порушення роботодавцем положень КЗпП України, а тому числі у порушення статті 149 КЗпП України щодо відібрання письмових пояснень позивача щодо звільнення та відсутність документів, які б підтверджували факт видачі ОСОБА_1 копії наказу про звільнення.
Судами встановлено, що останні нарахування заробітної плати позивачу за час її роботи в ПП "Фіаніт" проведені у січні 2010 року, про що свідчать дані Центрального об`єднаного управління ПФУ в м. Одесі.
27 липня 2016 року позивачем змінено прізвище " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 " у зв`язку з реєстрацію шлюбу.