Постанова
Іменем України
24 червня 2019 року
м. Київ
справа № 369/9035/17-ц
провадження № 61-36417св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України,
відповідачі: Віто-Поштова сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1,
треті особи: державне підприємство "Київське лісове господарство", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Київської області від 12 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року заступник прокурора Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, у якому просив:
- визнати недійсним рішення Віто-Поштової сільської ради від 18 грудня 2008 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд", яким передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,17 га в межах Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка розташована на АДРЕСА_1 ;
- витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,17 га з кадастровим номером НОМЕР_1 вартістю 169 949,00 гр., що розташована у селі Віта - Поштова Києво-Святошинського району Київської області.
Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що рішенням Віто-Поштової сільської ради від 18 грудня 2008 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та передано їй у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд земельну ділянку площею 0,17 га в межах Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
На підставі вищезазначеного рішення 15 квітня 2009 року Управлінням земельних ресурсів в Києво-Святошинському районі ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 кадастровий номер НОМЕР_1, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010991300181.
У подальшому на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 відчужила належну їй земельну ділянку на користь ОСОБА_1, яка на даний час перебуває у власності останньої.
Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та перебуває у користуванні державного підприємства "Київське лісове господарство", а вищезазначене рішення Віто-Поштової сільської ради прийнято поза межами компетенції останньої, прокурор просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2017 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позов поданий прокурором в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, який на момент виникнення спірних правовідносин не мав повноважень вирішувати питання у спірних правовідносинах. На час прийняття Віто-Поштовою сільською радою оспорюваного рішення від 18 грудня 2008 року вирішення таких питань відносилось до компетенції місцевих державних адміністрацій, а тому інтереси держави в особі Кабінету Міністрів України не порушені.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Київської області від 12 квітня 2018 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 грудня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції, як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Перший заступник прокурора Київської області подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Суди не звернули увагу на те, що спірна земельна ділянка відноситься до кварталу НОМЕР_5 Васильківського лісництва та була надана у приватну власність без зміни цільового призначення і без згоди постійного користувача ДП "Київське лісове господарство" на її вилучення, не застосували до спірних правовідносин норми статі 48 ЛК України.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 подала відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу та без змін оскаржувані судові рішення як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави Україна в особі Кабінету Міністрів України до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1, треті особи: державне підприємство "Київське лісове господарство", ОСОБА_2, про визнання недійсними рішень та витребування земельної ділянки та витребувано справу з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18 грудня 2008 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та передано їй у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 0,17 га, яка розташована на АДРЕСА_2 .
Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі на підставі вищезазначеного рішення сільської ради 15 квітня 2009 року видало ОСОБА_2 державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010991300181.
16 грудня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 відчужила зазначену вище земельну ділянку на користь ОСОБА_1
Звертаючись до суду з позовом, прокурор посилався на те, що оспорюване рішення Віто-Поштової сільської ради прийнято поза межами компетенції останньої, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення й перебуває у користуванні державного підприємства "Київське лісове господарство".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права
Відповідно до частини другої 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 13 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами) до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
За правилами частин першої, другої, п`ятої та дев`ятої статті 149 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.