Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 237/3814/13-ц
провадження № 61-12198св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Галицинівська сільська рада Мар`їнського району Донецької області,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2016 року у складі колегії суддів: Азевича В. Б., Гапонова А. В., Краснощовокої Н. С.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Галицинівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області (далі - Галицинівська сільська рада) про визнання права власності на майно за набувальною давністю.
Вимоги обґрунтовувала тим, що вона, її мати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 більше десяти років відкрито та безперервно користуються спорудою промислового призначення (для зберігання та обслуговування пасажирських транспортних засобів) загальною площею 138,6 кв. м, яка є безхазяйною, розташована на території Галицинівської сільської ради (АДРЕСА_2).
Вона здійснила ремонт в указаній споруді, сплачує вартість комунальних послуг, а також земельний податок.
У зв`язку з наведеним просила визнати за нею право власності на зазначене майно за набувальною давністю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 серпня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на споруду загальною площею 138,6 кв. м на АДРЕСА_2
Суд вважав доведеними обставини добросовісного заволодіння позивачем нерухомим майном та відкритого і безперервного користування ним більше десяти років, що є підставою для застосування до спірних правовідносин положень статті 344 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, посилаючись на те, що мати позивача ОСОБА_3 уже зверталася до суду з позовом про визнання за нею права власності на спірну споруду за набувальною давністю, у задоволенні якого рішенням апеляційного суду Донецької області від 30 березня 2012 року відмовлено (справа № 2-1220/11).
Крім того, зазначав, що постановою Мар`їнського районного суду Донецької області від 30 листопада 2012 року, зміненою постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2013 року, у справі № 2а-533/59/12 визнано незаконною відмову Галицинівської сільської ради щодо приватизації ним квартири АДРЕСА_3 разом із господарськими спорудами; зобов`язано Галицинівську сільську раду провести приватизацію цієї квартири відповідно до вимог чинного законодавства; у задоволенні позову ОСОБА_3 до Галицинівської сільської ради про визнання незаконною відмови про визнання права власності та зобов`язання визнання права власності відмовлено.
Вважав, що дані обставини свідчать про недобросовісність заволодіння ОСОБА_1 . спірним майном.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 27 квітня 2016 року рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 29 серпня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Суд зробив висновки про те, що володіння та користування позивачем спорудою не було відкритим та добросовісним, оскільки інші особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також заявляли права на це майно.
Короткий зміст касаційної скарги
У січні 2017 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити в силі рішення апеляційного суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 237/3814/13-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник зазначає, що при апеляційному перегляді справи апеляційний суд не врахував, що вона, її мати та ОСОБА_4 із 2000 року користуються спірною спорудою.
10 травня 2002 року ОСОБА_5, яка попередньо приватизувала споруду, та ОСОБА_3 уклали договір дарування спірного майна, який рішенням апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2010 року визнаний недійсним у зв`язку з незаконністю приватизації.
Вважає законним та обґрунтованим рішення суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки фактично вона володіє і користується спорудою більше десяти років, яка нікому не належала.
Апеляційний суд у порушення норм процесуального права не повідомив її про дату, час і місце розгляду справи, провів засідання за її відсутності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 просила визнати право власності на споруду площею 138,6 кв. м на АДРЕСА_2, щодо якої раніше вимоги заявляли також ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 23 листопада 2011 року у справі № 2-1220/11 визнано за ОСОБА_3 право власності на гараж "Г-1" загальною площею 138,6 кв. м на АДРЕСА_2 за набувальною давністю.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 30 березня 2012 року рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 23 листопада 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову.