Постанова
Іменем України
05 червня 2019 року
м. Київ
справа № 753/9826/14-ц
провадження № 61-16577св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" на рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Антоненко Н. О., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми заборгованості за договором купівлі-продажу квартири.
Позовна заява мотивована тим, що 14 лютого 1997 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 4 указаного договору продаж квартири здійснено за 19 275 грн, що на момент здійснення операції складало 10 178 доларів США (умовних одиниць) за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день укладення договору. Відповідно до пункту 5 договору купівлі-продажу від 14 лютого 1997 року покупець повинен сплатити продавцю повну вартість квартири протягом п`ятнадцяти років з моменту укладення договору, тобто кінцевий строк виконання покупцем зобов`язання з оплати повної вартості квартири настав 14 лютого 2012 року.
Станом на 14 лютого 2012 року ОСОБА_1 не сплатила повну вартість квартири з розрахунку її ціни у розмірі 10 178 доларів США, визначеної еквівалентом у гривнях від зазначеної суми на дату здійснення платежу. Розмір заборгованості станом на 14 лютого 2012 року та на момент звернення до суду з указаним позовом складає 5 714,00 доларів США за курсом НБУ на дату здійснення платежу.
Враховуючи викладене, ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості у розмірі 148 049,74 грн, що в еквіваленті до долара США з урахуванням курсової різниці на момент звернення до суду з позовом становить 5 714 доларів США (25,91 грн за 1 долар США згідно з офіційним курсом НБУ станом на 13 лютого 2015 року), а також 3 % річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України за період з 14 лютого 2012 року по 13 лютого 2015 року у розмірі 13 312,30 грн, а всього - 161 362,04 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року позов ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" 161 362,04 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач повинен був сплатити вартість квартири, виходячи з курсу долара США станом на день здійснення платежу, а не на час укладення договору купівлі-продажу квартири в національній валюті. Тому стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає залишок заборгованості у розмірі 5 714 доларів США, що в еквіваленті становить 148 049,74 грн. Враховуючи прострочення виконання зобов`язання, обґрунтованими також є вимоги про стягнення 3 % річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України у розмірі 13 312,30 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04 жовтня 2017 року заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року скасовано та відмовлено ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" у задоволенні позову.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що умовами договору купівлі-продажу від 14 лютого 1997 року сторонами не було встановлено, що умовною одиницею виконання зобов`язання є саме долар США.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що належним виконанням зобов`язань за спірним договором є внесення грошових коштів у національній валюті України у сумі, що станом на день сплати відповідає еквіваленту визначеної вартості квартири в умовних одиницях - доларах США. Сума вартості квартири, яка підлягає сплаті, визначається у гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу. Відповідачі не надали доказів відсутності своєї вини у порушенні зобов`язань за договором та доказів належного виконання зобов`язань з оплати вартості квартири.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому у травні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 заперечувала проти її доводів та вказувала на їх безпідставність, а рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року вважала законним і обґрунтованим. При цьому зазначила, що висновки апеляційного суду узгоджуються зі змістом постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця".
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У квітні 2018 року цивільну справу № 753/9826/14-ц передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтею 213 ЦПК України 2004 року передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції не відповідають.