ПОСТАНОВА
Іменем України
03 липня 2019 року
Київ
справа №160/7817/18
адміністративне провадження №К/9901/4992/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційної інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції МВС України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 (суддя Єфанова О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 (колегія суддів у складі: Шлай А.В., Круговий О.О., Прокопчук Т.С.)
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції МВС України в Дніпропетровській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ № 485 о/с від 06.11.2015 ГУ МВС України в Дніпропетровській області про звільнення з посади оперупоноваженого сектору кримінальної поліції у справах дітей Індустріального відділу Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області та поновити на службі у поліції.
Позов мотивовано тим, що 05.11.2015 працівником відділу кадрів Дніпропетровського міського управління МВС в Дніпропетровській області повідомлено позивача про необхідність написання рапортів на звільнення та на прийняття до органів поліції у зв`язку із реорганізацією в органах міліції. ОСОБА_1 зазначає, що вищезгаданий працівник відділу кадрів запропонував їй написати рапорт про вихід з декретної відпустки, у якій вона перебувала на той час, за власним бажанням. Вона погодилась написати вказані рапорти та 06.11.2015 її звільнили на підставі вищезгаданих рапортів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 позовну заяву повернуто позивачеві.
Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надала до суду документів, які підтверджують наявність поважних підстав пропуску строку звернення до суду із даним позовом.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 та ухвалу Днпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 та прийняти нове рішення, яким визнати поважність підстав пропуску строку звернення до суду з даним позовом та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.
Зазначає, що у вересні 2016 року ОСОБА_1 через представника подала до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська позов про скасування наказу про звільнення її з роботи. У вересні 2018 року за заявою позивача через канцелярію суду їй було видано копію ухвали від 09.09.2016 про повернення позову у зв`язку із порушенням правил підсудності.
Наголошує, що ухвала Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09.09.2016 ані позивачу, ані його представнику не надсилалась і не вручалась.
Таким чином, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій, відмовивши у визнанні підстав пропуску строку звернення до суду поважними, порушили норми матеріального та процесуального права.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило.
Рух касаційної скарги
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.03.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 160/7817/18.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02.07.2019 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду у попередньому судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 працювала на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції у справах дітей Індустріального відділу Дніпропетровського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області.
31.05.2016 позивачка звернулась із заявою до начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про скасування наказу від 06.11.2015 № 485 о/с про звільнення та поновлення її на посаді.
Начальником Головного управління МВС України в Дніпропетровській області відмовлено у скасуванні вказаного наказу та поновленні позивачки на посаді.
У вересні 2016 року ОСОБА_1 через представника звернулась до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська із позовом про скасування наказу від 06.11.2015 № 485 о/с та поновлення на посаді.
Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09.09.2016 позовну заяву повернуто позивачу у звязку із підсудністю даного позову окружному адміністративному суду.
У вересні 2018 року позивачем подано заяву до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська про видачу копії ухвали Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 09.09.2016.
ОСОБА_1 зазначає, що копія вищезазначеної ухвали ані їй, ані її представнику судом не направлялась, та з її змістом вона ознайомилась лише у вересні 2018 року.
З огляду на зазначене, у жовтні 2018 року позивачем подано позовну заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дніпропетровської області, зареєстровану судом 19.10.2018 за вх. № 49924/18.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частина друга статті 4 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Пункт 1 частини другої статті 17 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Частина перша статті 13 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з даним позовом). Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.