ПОСТАНОВА
Іменем України
02 липня 2019 року
Київ
справа №855/204/19
адміністративне провадження №А/9901/158/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Головко О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1.,
представника відповідача - Тарасюк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №855/204/19
за позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2019 року, прийняте в складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів Літвіної Н.М., Сорочка Є.О.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
27 червня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), у якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 24 червня 2019 року №1262 "Про відмову в реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2, висунутого у порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі №119 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року";
- зобов`язати ЦВК повторно розглянути подані ОСОБА_2 документи для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №119 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року та прийняти рішення відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України".
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ЦВК, відмовляючи у реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати, дійшла безпідставних висновків про неподання ним заяви про самовисування, у зв`язку з відсутністю у ній відомостей про зобов`язання у разі обрання народним депутатом України припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України.
Мотивуючи свою позовну заяву, позивач здійснив аналіз пункту 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" та вказав, що приписи зазначеної норми щодо зазначення у заяві кандидата спірного словосполучення припинити діяльність чи скласти представницький мандат не зобов`язують кандидата одночасно зазначати у заяві такі відомості, оскільки сполучник "чи" не є тотожним сполучникам "і", "та", а є тотожним сполучнику "або".
Отже, позивач у заяві про самовисування вирішив зазначити тільки про відсутність іншого представницького мандата і не вважає це відмовою припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України.
Таким чином, позивач стверджує, що на виконання вимог Закону України "Про вибори народних депутатів України" ним подано всі документи, передбачені частиною 2 статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
ІІ. Фактичні обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, що 20 червня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до ЦВК із заявою про реєстрацію кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №119 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
Довідкою про прийняття документів від 20 червня 2019 року підтверджується, що до вказаної заяви ОСОБА_2 надано комплект документів, який відповідає переліку, передбаченому пунктами 1- 6 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
Розглянувши вказані документи, ЦВК прийняла постанову від 24 червня 2019 року №1262, якою відмовила ОСОБА_2 у реєстрації кандидатом у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №119 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
Постанова в оспорюваній частині мотивована тим, що разом із заявою про самовисування ОСОБА_2 не подано заяви із зобов`язанням припинити діяльність, яка відповідно до Конституції України та законів України несумісна з мандатом народного депутата України.
За таких обставин ЦВК уважала, що позивачем не подано документ, передбачений пунктом 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
Не погоджуючись з указаною постановою, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Зміст рішення суду першої інстанції і мотиви його ухвалення
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством визначено чіткий перелік видів діяльності, які поряд з наявністю іншого представницького мандата є несумісними із мандатом народного депутата України.
Водночас зі змісту пункту 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" випливає, що особа повинна подати заяву про самовисування, в якій чітко зазначити, зокрема про прийняття на себе зобов`язань припинити діяльність чи скласти представницький мандат, що несумісні з мандатом народного депутата України.
Суд першої інстанції зазначив, що взяття на себе зазначеного зобов`язання є необхідним волевиявленням особи, яке спрямоване на підтвердження її права бути обраною народним депутатом, а тому відсутність відповідних відомостей у заяві, поданої до ЦВК, не може розглядатися як помилка або неточність у поданих документах у розумінні частини третьої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
Посилання позивача на те, що в цьому випадку він вирішив указати тільки про відсутність іншого представницького мандата, не свідчить про виконання ним обов`язку, покладеного Законом.
IV. Провадження в суді апеляційної інстанції
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 30 червня 2019 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення Шостим апеляційним адміністративним судом норм матеріального права, просить скасувати його рішення від 28 червня 2019 року і прийняти нове - про задоволення позовних вимог.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що висновок суду першої інстанції про зміст юридичних наслідків, що настають у випадку незазначення у заяві про самовисування відомостей, перелічених у пункті 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", є помилковим.
Позивач також переконаний, що відсутність указаних відомостей дає підстави стверджувати про наявність у заяві про самовисування неточностей або недоліків, які, з огляду на положення частини третьої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України", підлягали виправленню і не могли бути підставою для визнання такої заяви неподаною.
Також позивач, посилаючись на положення статті 101 Закону України "Про вибори народних депутатів України", зазначив, що наявність у заяві про самовисування відомостей про зобов`язання припинити діяльність несумісну з мандатом народного депутата України носить суто формальний характер, оскільки питання припинення такої діяльності вирішується ЦВК під час реєстрації обраних депутатів і у випадку неподання особою документа про її звільнення з роботи (посади) не сумісної з депутатським мандатом, є підставою для прийняття ЦВК рішення про визнання цієї особи такою, яка не набула депутатського мандата.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи та надав їм правильну правову оцінку.
V. Джерела права й акти їх застосування
Відповідно до статті 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
Частиною першою статті 9 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року №4061-VI (далі - Закон №4061-VI) передбачено, що депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років.
Згідно з частиною другою статті 55 Закону №4061-VI Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред`явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею таких документів, зокрема заяви про самовисування, датованої днем подання документів для реєстрації його кандидатом у депутати до Центральної виборчої комісії, із зобов`язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв`язку з участю у виборах, а також із зобов`язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом (або зазначенням, що таких немає).
Відповідно до частини першої статті 60 Закону №4061-VI Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі, зокрема відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.
Частиною третьою статті 60 Закону №4061-VI передбачено, що помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.
Відповідно до частин першої, третьої та п`ятої статті 101 Закону №4061-VI особа, обрана депутатом, для її реєстрації народним депутатом України зобов`язана подати до Центральної виборчої комісії не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів документ про її звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради.
При отриманні документів, зазначених у частині першій цієї статті, Центральна виборча комісія приймає рішення про реєстрацію обраної особи народним депутатом України.
У разі невиконання особою, обраною депутатом в одномандатному окрузі, у строки, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, вимог частини першої цієї статті або подання цією особою до Центральної виборчої комісії заяви про відмову від депутатського мандата, або виникнення (виявлення) обставин, зазначених у пунктах 3-7 частини п`ятої та частині восьмій статті 61 цього Закону, Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання її такою, яка не набула депутатського мандата, та призначає повторні вибори у відповідному одномандатному окрузі.