ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/5084/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційні скарги акціонерного товариства "Київенерго" (далі - АТ "Київенерго") та публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019
(головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Дикунська С.Я. і Мальченко А.О.)
за позовом Компанії
до АТ "Київенерго"
про стягнення 87 382 837,30 грн.,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго"),
ВСТАНОВИВ:
Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до АТ "Київенерго" про стягнення: 11 392 619,22 грн. основного бору; пені в сумі 36 972 729,10 грн.; 3% річних у сумі 8 098042,62 грн. та "інфляційних втрат" у розмірі 30 919 446,36 грн. за договором купівлі-продажу природного газу від 27.10.2016 № 1813/1617-БО-41 (далі - Договір).
Компанія звернулася до суду першої інстанції із клопотанням про заміну ПАТ "Київенерго" його правонаступником - КП "Київтеплоенерго" та просило поновити пропущений строк для подачі клопотання про заміну сторони у справі правонаступником і поновити строк для подачі доказів, копії яких додавалися до заяви.
Клопотання обґрунтоване тим, що з володіння і користування відповідача вибули цілісні майнові комплекси ТЕЦ № 5 та ТЕЦ № 6 та інше енергетичне обладнання, що забезпечувало виробництво теплової енергії для задоволення суспільних потреб у тепловій енергії споживачів на території м. Києва, на які постачався природний газ за Договором. Оскільки це майно використовується на праві господарського відання КП "Київтеплоенерго", борги, які виникли внаслідок використання майна, повинно погашати КП "Київтеплоенерго". Крім того, Компанія посилалася на мирову угоду, затверджену у справі № 901/7807/19, згідно з якою КП "Київтеплоенерго" є зобов`язаним за боргом у розмірі 11 392 619,22 грн. за Договором.
Аналогічне клопотання про заміну сторони у справі її правонаступником подано ПАТ "Київенерго".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2018 залучено до участі у справі правонаступника ПАТ "Київенерго" в частині боргових зобов`язань за договором від 27.10.2016 № 1813/1617-БО-41 у розмірі 11 392 619,22 грн. - КП "Київтеплоенерго". В іншій частині позовних вимог клопотання про залучення до участі у справі правонаступника відповідача вирішено не було.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2018 закрито провадження у справі в частині вимог до КП "Київтеплоенерго" про стягнення 11 392 619,22 грн. основного боргу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2018 (суддя Ковтун С.А.) залучено до участі у справі № 910/5084/18 правонаступника ПАТ "Київенерго" за Договором - КП "Київтеплоенерго" та замінено відповідача - ПАТ "Київенерго" правонаступником КП "Київтеплоенерго".
Ухвала місцевого господарського суду мотивована наявністю правових підстав для застосування положень частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" до спірних правовідносин.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019: апеляційну скаргу КП "Київтеплоенерго" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2018 про заміну сторони правонаступником у справі №910/5084/18 задоволено; ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2018 скасовано; відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Київенерго" про заміну сторони у справі правонаступником КП "Київтеплоенерго".
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване відсутністю правових підстав для застосування положень частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" до спірних правовідносин та здійснення заміни боржника його правонаступником.
У касаційній скарзі до Верховного Суду Компанія, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2018 залишити без змін. Так, згідно з доводами Компанії:
- суд апеляційної інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, а саме: статтю 191, частину третю статті 22 Закону України "Про теплопостачання", частину першу статті 8, частину четверту статті 13, частини першу та четверту статті 41, частину другу статті 61, статті 147, 150 Конституції України, та допустили порушення норм процесуального права, зокрема частин першої та другої статті 11, статей 52, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);
- частина третя статті 22 Закону України "Про теплопостачання" є імперативною нормою та не потребує наявності згоди (волі) суб`єкта господарювання, якому надано в користування майно з вироблення теплової енергії, на правонаступництво, а також не містить вимог щодо залежності правонаступництва від наявності компенсаторних механізмів стягнення боргу зі споживачів. Не містить таких умов (вимог) щодо правонаступництва й інше чинне законодавство України;
- факт надання в користування майна з вироблення теплової енергії КП "Київтеплоенерго" підтверджено документально, що є законодавчо визначеною підставою для виникнення матеріального правонаступництва у Підприємства за борговими зобов`язаннями АТ "Київенерго" з оплати спожитих енергоносіїв перед Компанією, що виникли у результаті використання майна з вироблення теплової енергії, а саме, отримання в користування (господарське відання) КП "Київтеплоенерго" майна з вироблення теплової енергії, що раніше використовувалося ПАТ "Київенерго", і таке матеріальне правонаступництво відбулося з моменту надання КП "Київтеплоенерго" в користування майна з вироблення теплової енергії, у зв`язку з чим змінився боржник у зобов`язанні;
- боргові зобов`язання з "інфляційних втрат", 3% річних та пені є похідними та нерозривно пов`язані з основним зобов`язанням за договором купівлі-продажу природного газу і виникли внаслідок здійснення господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії для задоволення суспільних потреб громади міста Києва. Таким чином, при настанні обставин, передбачених частиною третьою статті 22 Закону України "Про теплопостачання", первісний боржник вибуває із зобов`язання в цілому, а не тільки з його частини, і вся сукупність прав і обов`язків, які становлять зміст зобов`язання, переходить до нового боржника;
- застосування положень частини другої статті 61 Конституції України як норми прямої дії у спірних правовідносинах є безпідставним, оскільки власність не лише гарантує права власників, а й зобов`язує, покладає на них певні обов`язки. Саме про це йдеться у статтях 13 і 41 Конституції України, відповідно до яких використання власності не може завдавати шкоди людині, правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства. Отже, для реалізації закріпленого в Конституції України права власності потрібні галузеві закони, які встановлюють конкретні норми використання власником належного йому майна з урахуванням інтересів усіх суб`єктів правовідносин. Викладене, на думку Компанії, спростовує висновки щодо суперечності частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" окремим положенням Конституції України;
- незастосування закону, який не втратив чинності і щодо якого не ухвалено рішення Конституційного Суду України про визнання його неконституційним, у цьому випадку порушує принцип правової визначеності як елемент верховенства права в частині непередбачуваності застосування чинних правових норм та порушення державою обов`язку дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію.
АТ "Київенерго", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2019 скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2018 залишити без змін. Так, згідно з доводами АТ "Київенерго":
- виходячи з положень статті 22 Закону України "Про теплопостачання" єдиною необхідною умовою для правонаступництва за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання є отримання індивідуально визначеного майна та/або цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії у користування у будь-якій формі, в тому числі й у господарське відання;
- стягнення 3% річних та "інфляційних нарахувань" не є заходами відповідальності, визначеної законом чи договором, а є способами захисту порушеного майнового права. Відтак вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат не підпадають під дію статті 61 Конституції України, яка стосується виключно відповідальності;
- відповідно до приписів статті 55 Господарського кодексу України комунальні підприємства є суб`єктами господарювання, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна. Дані засади господарської діяльності також відображені в статуті Підприємства. Отже, Підприємство самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, в тому числі тими, що можуть виникнути на підставі судових рішень;
- правові підстави для правонаступництва щодо боргових зобов`язань з оплати спожитого природного газу в разі надання в користування майна з вироблення теплової енергії були задовго до внесення змін до Закону України "Про теплопостачання" у 2012 році. Згідно з абзацом третім пункту 131 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природним газом" від 27.12.2001 № 1729 (в редакції Постанови КМУ від 16.01.2007 № 31) у разі, коли суб`єкту господарювання надано в оренду цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, він визнається правонаступником за борговим зобов`язанням з оплати спожитого природного газу та послуг з його транспортування, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував (володів або користувався) зазначене майно;
- мирова угода, затверджена ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі № 910/7807/18, не містить умов щодо обсягу зобов`язань, правонаступником яких визнало себе КП "Київтеплоенерго", оскільки сума основного боргу на відповідну дату не є тотожною обсягу сукупності прав та кореспондуючих їм обов`язків у конкретному зобов`язанні;
- наявність або відсутність певної інформації у бухгалтерському обліку підприємства, який може вестися з порушенням або несвоєчасністю і є вторинним інформаційним процесом, не може бути основоположним при вирішенні питання правонаступництва. Права як елемент зобов`язання, правонаступником яких визнало себе КП "Київтеплоенерго", не підлягають бухгалтерському обліку;
- Київська міська рада несе відповідальність за боргами, що виникли у зв`язку із здійсненням АТ "Київенерго" управління майном комунальної власності та за іншими вимогами до АТ "Київенерго" як виробника теплової енергії, що генерувалася на майні, переданому йому в управління Радою, в тому числі через створювані нею (Радою) комунальні підприємства;
- норма частини третьої статті 22 Закону України "Про теплопостачання" не скасована та/або не визнана неконституційною, відповідно, остання підлягає застосуванню.
КП "Київтеплоенерго" у відзивах на касаційні скарги Компанії та АТ "Київенерго" просить у задоволенні касаційних скарг відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, зазначаючи, зокрема, про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Розгляд касаційних скарг здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п`ятої статті 301 ГПК України.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
Компанією та ПАТ "Київенерго" укладено Договір, предметом якого є постачання Компанією з 01.10.2016 по 31.03.2017 для ТЕЦ-5 СВП "Київські ТЕЦ" та ТЕЦ-6 СВП "Київські ТЕЦ" природного газу виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
27.09.2001 акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (найменування змінено на ПАТ "Київенерго") та Київською міською державною адміністрацією укладено угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва (далі - Угода). Відповідно до пункту 1.1 Угоди (у редакції додаткової угоди від 30.04.2007) за цією угодою з метою реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва, вирішення питань підвищення надійності енергопостачання споживачів м. Києва, проведення єдиної тарифної та технічної політики, забезпечення стабільних надходжень до бюджету, відновлення, реконструкції та ефективного використання основних фондів, створення нових потужностей та впорядкування існуючих у місті систем енергопостачання, створення єдиного технологічного циклу та системи розрахунків за спожиті енергоносії, забезпечення соціальної захищеності та гарантованої зайнятості працівників енергетичного комплексу адміністрація передає енергопостачальнику, а енергопостачальник приймає майно, що відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Києва, перелік якого наведено у додатку 1, додатку 2 та додатку 3 до цієї угоди, у володіння та користування з обмеженням правомочності розпорядження щодо майна за згодою власника, відповідно до умов цієї угоди та вимог чинного законодавства.
Згідно з Угодою ПАТ "Київенерго" було передано у володіння і користування майно територіальної громади міста Києва, зокрема те, що забезпечує виробництво, постачання та транспортування теплової енергії.
Тобто ПАТ "Київенерго" здійснювало на переданому у користування майні територіальної громади міста Києва на підставі виданих ліцензій виробництво, постачання та транспортування теплової енергії з використанням природного газу як сировини.
20.06.2017 Київською міською радою прийнято рішення № 439/2661 "Про припинення угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної з Київською міською адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (далі - Рішення), яким вирішено: продовжити дію Угоди до 26.04.2018 включно та внести відповідні зміни до Угоди згідно з додатком 1 до цього рішення; припинити дію Угоди з 27.04.2018. Відповідна додаткова угода до Угоди підписана сторонами 19.12.2017.
Пунктом 4 Рішення виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) доручено визначити комунальне підприємство та закріпити за ним на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, повернуте із володіння та користування ПАТ "Київенерго" після припинення Угоди.