Постанова
Іменем України
27 червня 2019 року
м. Київ
справа № 450/1484/17
провадження № 51-8153 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурора Міщенко Т.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 01 червня 2018 року у кримінальному провадженні № 12016140270000986 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 3400 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01 червня 2018 року апеляційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 15 травня 2016 року приблизно о 21:00 год, керуючи автомобілем "Ауді-80", поблизу с. Чишки Львівської області порушив п.п. 15., 1.10, 2.3, 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, виконуючи поворот ліворуч та здійснюючи виїзд із другорядної дороги, не надав перевагу в русі велосипеду, який рухався по головній дорозі, та здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати судові рішення в частині призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Зазначає, що судами не було враховано та не дано належної оцінки усім даним про його особу, у тому числі, наявність на утриманні хворої матері, яку необхідно періодично доставляти транспортом до медичної установи, а також необхідність добиратися до місця роботи на транспорті. Також зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не містить відповідей на доводи апеляційної скарги щодо безпідставного призначення засудженому додаткового покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При розгляді доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судом.
Твердження засудженого про необґрунтованість призначення йому додаткового покарання є безпідставними.
Покарання - це захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого.