Постанова
іменем України
25 червня 2019 року
м. Київ
справа № 760/22154/17
провадження № 51-8349км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
| головуючого | Бущенка А.П., |
| суддів | Білик Н.В., Ємця О.П., |
| за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника | Червінської М.П., Кравченко Є.С., Угриної А.І., |
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24 травня 2018 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Києва,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Оскаржені судові рішення
1. Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
2. ОСОБА_1 визнано винуватим у крадіжці, вчиненій повторно. Суд визнав доведеним, що він 12 вересня 2017 року приблизно о 03:30 викрав з автомобіля "Мазда", припаркованого у дворі будинку на АДРЕСА_1, перфоратор, завдавши потерпілому ОСОБА_2 збитків на суму 1746,83 грн.
3. До постановлення оскарженого вироку ОСОБА_1 був двічі засуджений за вчинення кримінальних правопорушень:
- за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 08 червня 2015 року йому було призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн;
- за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 28 березня 2017 року призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і на підставі статті 75 КК звільнено від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Вимоги і доводи, викладені у касаційній скарзі
4. У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин вчинення злочину та його правової кваліфікації, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що судами допущено неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, а саме частини 1 статті 71 КК, оскільки при винесенні оскарженого вироку суд першої інстанції не врахував наявності попередніх вироків, згаданих вище.
5. Прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, за яким його засуджено оскарженим вироком, у період іспитового строку, визначеного вироком від 28 березня 2017 року, а також не сплатив штрафу за вироком від 08 червня 2015 року. Таким чином, прокурор вважає, що суд під час винесення вироку 08 листопада 2017 року був зобов`язаний застосувати частину 1 статті 71 КК і призначити покарання за сукупністю вироків.
6. На думку сторони обвинувачення, апеляційний суд не здійснив належної правової оцінки доводів прокурора в апеляційній скарзі та не навів підстав на їх спростування, чим порушив вимоги частини 2 статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиції учасників касаційного розгляду
7. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.