Постанова
Іменем України
25 червня 2019 року
м. Київ
справа № 490/9758/17
провадження № 51-5847км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Кишакевича Л. Ю., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Пашкова Є. Є.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12017150000000781 від 13 вересня 2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Миколаєва, зареєстрованого у тому
АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за касаційною скаргою захисника Кіркояна А. М. на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 18 жовтня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 листопада
2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 76 КК України.
Відповідно до положень ст. 77 КК України призначене ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки підлягає реальному виконанню.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у рахунок відшкодування майнової шкоди по 1194 грн та моральної шкоди по
150 000 грн кожному.
Вирішено питання про долю речових доказів.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 13 вересня 2017 року близько 16:00 всупереч підпункту "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також усупереч підпунктам "а", "б", "г" пункту 31.4.5, пункту 31.4.2 Правил дорожнього руху, керуючи технічно несправним вантажним транспортним засобом ЗИЛ-ММЗ-4502 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), порушуючи вимоги дорожнього знака 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" в додатку № 1 до Правил дорожнього руху, здійснив в`їзд до дворової території будинків № 89 та 93—а на просп . Героїв України, між якими розташована паркова зона.
Після цього всупереч пунктам 1.3, 1.5, підпункту "б" пункту 2.3, пунктам 10.9, 10.10 Правил дорожнього руху ОСОБА_1, керуючи вищевказаним транспортним засобом, з`їхав із прозної частини на територію паркової зони, відокремлену бордюрним каменем, яка має обмежену оглядовість через наявність насадження і не передбачена для руху транспортних засобів, та почав здійснювати рух заднім ходом.
При цьому ОСОБА_1 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не переконався, що в напрямку руху керованого ним автомобіля відсутні інші учасники дорожнього руху, для яких може бути створено перешкоду чи небезпеку, за явної потреби в цьому для забезпечення безпеки дорожнього руху не звернувся за допомогою інших осіб, внаслідок чого допустив контактування задньою частиною кузова керованого ним транспортного засобу (з подальшим наїздом правим заднім та правим переднім колесами) з малолітнім пішоходом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який ішов парковою зоною в напрямку будинку № 93-а на просп. Героїв України та опинився позаду автомобіля.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди малолітній ОСОБА_4 зазнав тілесних ушкоджень, від яких загинув на місці пригоди.
Апеляційний суд Херсонської області задовольнив апеляційні скарги представника потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвоката Коваля О. В. і прокурора, скасував вирок районного суду від 27 листопада 2017 року та ухвалив свій, яким призначив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 зарахував у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 13 вересня по 27 листопада 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
У решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі захисник Кіркоян А. М., посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду й застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 75 цього Кодексу.