Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 308/12819/18
провадження № 51-9492км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І. А.,
прокурора Матюшевої О. В.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника прокурора Закарпатської області та засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 25 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070030003098, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого (за вироком Соломʼянського районного суду м. Києва від 5 березня 2015 року за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ст. 70 Кримінального кодексу України (далі - КК) засудженого до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням; вироком Апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2015 року цей вирок скасовано та призначено за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 грудня 2015 року змінено вирок апеляційного суду та призначено за ч. 2 ст. 186 КК із застосуванням ст. 69 КК, ч. 1 ст. 186, ст. 70 КК остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 186 КК - на строк 5 років; за ч. 2 ст. 187 КК - на строк 7 років з конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
На підставі ч. 5 ст.72 КК (у редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі - Закон № 838-VIII)) зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 22 жовтня 2016 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 1923,00 грн та 5000,00 грн у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 1 вересня 2016 року близько 15:30, перебуваючи навпроти будинку № 59 на вул. Собранецькій у м. Ужгороді, діючи повторно, з метою заволодіння майном ОСОБА_3 завдав їй одного удару в ділянку лівої частини щелепи. Після цього, вириваючи жіночу сумку, яку потерпіла тримала на лівому плечі, повалив останню на землю та заволодів належним майном на загальну суму 3906 грн. У результаті падіння потерпіла зламала п`ятий палець лівої кисті, чим їй було заподіяно середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_1 на вул. Собранецькій у м. Ужгорода, діючи повторно, вчинив ряд грабежів, а саме:
- 6 вересня 2016 року близько 14:35 відкрито викрав майно ОСОБА_2 на загальну суму 1923 грн; чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму;
- 9 вересня 2016 року близько 11:30 вдарив кулаком по голові ОСОБА_4, заподіявши їй легких тілесних ушкоджень, що не спричинило короткочасного розладу здоров`я, та відкрито викрав належне її майно на загальну суму 1061 грн;
- 15 вересня 2016 року близько 12:00 завдав один удар рукою в голову ОСОБА_5, заподіявши їй легких тілесних ушкоджень, що не спричинило короткочасного розладу здоров`я, та відкрито викрав належне їй майно на загальну суму 866 грн.
Апеляційний суд Закарпатської області ухвалою від 25 вересня 2018 року змінив вирок місцевого суду. Перекваліфікував дії ОСОБА_1 за епізодом щодо потерпілої ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 187 на ч. 2 ст. 186 КК та постановив вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахував йому у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 22 жовтня 2016 року по 25 вересня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного засудженому покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок м`якості. Прокурор обґрунтовує свої вимоги тим, що апеляційний суд, перекваліфіковуючи дії ОСОБА_1 на ч. 2 ст. 186 КК жодних мотивів такого рішення не навів, при цьому не вказав, які статті порушив суд першої інстанції, зокрема оцінюючи докази, та суті допущених цим судом порушень під час винесення вироку. Стверджує, що згаданий суд, змінивши вирок у частині кваліфікації дій ОСОБА_1 питання щодо застосування ст. 70 КК не вирішив. На переконання прокурора, неправильна кваліфікація дій ОСОБА_1 призвела до призначення йому надто м`якого покарання. Таким чином, вважає, що постановлена ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
На вказану скаргу засуджений ОСОБА_1 подав заперечення, в яких, наводячи відповідні аргументи, стверджував про законність ухвали апеляційного суду, та просив відмовити у задоволенні касаційних вимог прокурора.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та його особі внаслідок суворості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та пом`якшити покарання за ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки. За твердженням скаржника, апеляційний суд залишив поза увагою пом`якшуючі обставини, а саме визнання ним вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, а також відшкодування ним збитків потерпілим за трьома епізодами, що є підставами для застосування до нього під час призначення покарання положень статей 69, 69-1 КК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, проти касаційної скарги засудженого заперечив.
Засуджений ОСОБА_1 підтримав свою касаційну скаргу, проти задоволення касаційної скарги прокурора заперечив.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.