Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 465/2457/16-ц
провадження № 61-35311св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя - доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - комунальний заклад "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального закладу "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня"на рішення Франківського районного суду м. Львова від 31 березня 2017 року в складі судді Ванівського Ю.М. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 березня 2018 рокуу складі колегії суддів: Мельничук О.Я., Крайник Н.П., Савуляк Р.В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
В квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до комунального закладу "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" (далі - КЗ ЛОКПЛ), про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ОСОБА_1 просила скасувати наказ № 197 від 07 квітня 2016 року про звільнення її з посади молодшої сестри медичного стаціонару 17-го відділення КЗ ЛОКПЛ; скасувати наказ № 54 від 01 лютого 2016 року "Про оголошення простою в 17-у психіатричному туберкульозному відділенні КЗ ЛОКПЛ"; поновити її на посаду сестри медичного стаціонару 17-го відділення КЗ ЛОКПЛ з 07 квітня 2016 року; стягнути з КЗ ЛОКПЛ (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95, ЄДРПОУ 01996740) на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 лютого 2016 року до дня поновлення на роботі, та за час незаконно оголошеного простою у розмірі 4 455,33 грн.
Позовна заява мотивована тим, що з 12 листопада 2007 року ОСОБА_1 працювала молодшою сестрою у психіатричному туберкульозному відділенні № 17 КЗ ЛОКПЛ. 07 квітня 2016 року наказом № 197, за підписом виконуючого обов`язки головного лікаря КЗ ЛОКПЛ Маланчука А. З., позивача звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
15 серпня 2016 року ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги та просила: скасувати наказ № 197 від 07 квітня 2016 року про звільнення її з посади молодшої сестри медичного стаціонару 17-го відділення КЗ ЛОКПЛ; скасувати наказ № 54 від 01 лютого 2016 року "Про оголошення простою в 17-у психіатричному туберкульозному відділенні КЗ ЛОКПЛ"; поновити її на посаді сестри медичного стаціонару 17-го відділення КЗ ЛОКПЛ з 07 квітня 2016 року; стягнути з КЗ ЛОКПЛ на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 лютого 2016 року до дня поновлення на роботі, та за час незаконно оголошеного простою у розмірі 21 467,63 грн; скасувати наказ № 59 від 02 лютого 2016 року "Про оптимізацію ліжкового фонду, структури КЗ ЛОКПЛ та скорочення штатної чисельності працівників".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 31 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано наказ виконуючого обов`язки головного лікаря Маланчука А. З. № 197 від 07 квітня 2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 із займаної посади молодшої сестри медичного стаціонару 17-го відділення КЗ ЛОКПЛ.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді молодшої медсестри медичного стаціонару 17-го відділення КЗ ЛОКПЛ.
Стягнуто з КЗ ЛОКПЛ (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95, ЄДРПОУ 01996740) в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 57 862,08 грн.
Відповідно до статті 235 КЗпП України допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку в межах місячного платежу в сумі 4 984,99 грн.
Стягнуто з КЗ ЛОКПЛ (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95, ЄДРПОУ 01996740) судовий збір в дохід держави в сумі 1 102,4 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ліквідація відділення, де працювала позивач, проведена незаконно, підприємство не дотримало процедури та вимог закону при її звільненні. ОСОБА_1 безпосередньо будь-якої вакантної посади в іншому відділенні запропоновано не було.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування наказу про оголошення простою, суд виходив з того, що простій виник з об`єктивних причин.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 21 березня 2018 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 31 березня 2017 року - залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу КЗ ЛОКПЛ, суд апеляційної інстанції зазначив, що наказ виконуючого обов`язків головного лікаря Маланчука А. З . № 197 від 07 квітня 2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 із займаної посади підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки КЗ ЛОКПЛ не виконано вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України.
КЗ ЛОКПЛ не надано належного доказу, про те що позивача було персонально повідомлено про наявні вакантні посади в інших відділеннях КЗ ЛОКПЛ за період від оголошення простою в 17-у відділенні і до її звільнення, так само як і не подано належних доказів в підтвердження того, що позивач відмовилася від запропонованих їй вакантних посад.
Суд першої інстанції правильно розрахував середній заробіток за час вимушеного прогулу і стягнув такий в користь позивача.
Тому, суд апеляційної інстанції вирішив, що суд першої інстанції обґрунтовано поновив позивача на роботі, як таку, що звільнена з порушенням процедури, та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного суду, КЗ ЛОКПЛ, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанцій скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 465/2457/16-ці витребувано її з Франківського районного суду м. Львова.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
14 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції та апеляційним судом було неповно досліджено обставини справи, не надано їм належної правової оцінки та зроблено помилкові висновки про наявність підстав для скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі.
Було вказано, що позивач письмово попереджена про звільнення, вона неодноразово належним чином повідомлялась про наявні вакантні посади, проте заяву про прийняття на ці посади не подавала.
Також, зазначено, що оскаржувані рішення Франківського районного суду м. Львова від 31 березня 2017 року та постанова Апеляційного суду Львівської області від 21 березня 2018 року не відповідають вимогам передбаченими статтями 263, 264, 265, 382 ЦПК України.
Районний та апеляційний суди допустили неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 не надіслала заперечення на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що позивач працювала в КЗ ЛОКПЛ з 12 листопада 2007 року молодшою медсестрою-буфетницею 17 відділення КЗ ЛОКПЛ.
Наказом виконуючого обов`язків головного лікаря КЗ ЛОКПЛ Маланчука А. З. № 54 від 01 лютого 2016 року "Про оголошення простою в 17-у психіатричному туберкульозному відділенні КЗ ЛОКПЛ" оголошено простій в 17-у психіатричному туберкульозному відділенні КЗ ЛОКПЛ з 01 лютого 2016 року. Також встановлено, що простій у 17-у психіатричному туберкульозному відділенні виник з об`єктивних підстав, з об`єктивних причин, у зв`язку з відсутністю пацієнтів.
Наказом виконуючого обов`язків головного лікаря Маланчука А. З. № 59 від 02 лютого 2016 року "Про оптимізацію ліжкового фонду, структури КЗ ЛОКПЛ та скорочення штатної чисельності" ліквідовано з 08 квітня 2016 року психіатричне туберкульозне відділення № 17 КЗ ЛОКПЛ, скорочено в мережі ліжкового фонду КЗ ЛОКПЛ 50 ліжок психіатричного туберкульозного відділення № 17 КЗ ЛОКПЛ, створено комісію по ліквідації психіатричного туберкульозного відділення № 17 КЗ ЛОКПЛ, скорочено чисельність працівників психіатричного туберкульозного відділення КЗ ЛОКПЛ № 17 у зв`язку та у відповідності з ліквідацією психіатричного туберкульозного відділення КЗ ЛОКПЛ № 17 з 08 квітня 2016 року згідно списку, зокрема і позивача по справі ОСОБА_1, та доручено відділу кадрів КЗ ЛОКПЛ провести необхідні заходи у зв`язку з звільненням працівників (не пізніше ніж за два місяці до їх проведення) включаючи ознайомлення працівників з цим наказом під розпис та врученням письмового повідомлення про можливе звільнення. За наявності вакантних посад в КЗ ЛОКПЛ запропонувати працівникам згідно п. 1.4 цього наказу іншу роботу в КЗ ЛОКПЛ у відповідності до вимог чинного законодавства.