Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 495/993/16-ц
провадження № 61-21420св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Сватаненка В. І., Артеменка І .А., Черевка П. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви
10 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом та з урахуванням уточненої позовної заяви просив зобов`язати відповідачів не чинити перешкод у здійсненні ним права користування земельною ділянкою, площею 588 кв. м, яка знаходиться у АДРЕСА_1, виділеної йому в особисте користування на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 грудня 2012 року; зобов`язати відповідачів не чинити перешкод при встановленні огорожі земельної ділянки, виділеної йому в особисте користування на підставі вказаного рішення суду; зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди при користуванні земельною ділянкою, яка виділена ОСОБА_1 в особисте користування на підставі вказаного рішення суду розміром 5, 12 м х 6, 21 м шляхом звільнення від зелених насаджень, її майна та знесення огорожі; зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка виділена ОСОБА_1 в особисте користування на підставі рішення суду шляхом звільнення земельної ділянки розміром 2, 35 м х 8, 42 м від зелених насаджень та перенесення паркану між їхніми ділянками згідно цього рішення в натурі; зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загального користування, яка рішенням суду призначена для проїзду та проходу шляхом звільнення її від посаджених ними зелених насаджень; стягнути із відповідачів моральну шкоду у розмірі 5000 грн з кожного та стягнути з відповідачів судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1102, 42 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на ту обставину, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 грудня 2012 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 виділена в особисте користування земельна ділянка площею 588 кв. м, яка визначена в натурі згідно ІІІ варіанту судової будівельно-технічної експертизи, а також визначений порядок користування спільною земельною ділянкою, виділивши співвласникам для в`їзду та проходу до своїх частин житлового будинку та господарських будівель земельну ділянку загального користування площею 200 кв. м, яка також визначена в натурі згідно ІІІ варіанту вказаної судової будівельно-технічної експертизи. Позивач зазначав, що відповідачі зазначене рішення суду не визнають та відмовляються встановити передбачений цим рішенням порядок користування земельною ділянкою.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білгород-Дністровський міськрайонного суду Одеської області в складі судді Чебан Н. В. від 12 жовтня 2016 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою було відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спір, який виник між сторонами у справі з приводу земельної ділянки, вирішений рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 грудня 2012 року. Суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача фактично зводяться до вимог про зобов`язання відповідачів виконати рішення суду, тому не підлягають розгляду у порядку позовного провадження, а відповідно подані не у спосіб, визначений законами України у розумінні статті 4 ЦПК України. Судом було зазначено, що позивачем ОСОБА_1 належних та допустимих доказів, які б вказували на перешкоди у користуванні земельною ділянкою не у зв`язку з невиконанням відповідачами рішення суду не надано, а тому дослідивши в судовому засіданні докази в їх сукупності суд першої інстанції прийшов висновку, що не знайшли свого підтвердження підстави для стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не було доведено факту заподіяння такої шкоди, моральних страждань, втрат немайнового характеру позивачу зі сторони відповідачів.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 при користуванні земельною ділянкою розміром 5, 12 м х 6, 21 м (ділянка № 1-1) та земельною ділянкою розміром 2,35 м х 8,42 м (ділянка № 1-2), шляхом звільнення від зелених насаджень, її майна та знесення огорожі. Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 при встановленні огорожі земельної ділянки площею 588 кв. м, у тому числі: а) земельною ділянкою № 1-1 площею 332 кв. м у наступних межах: з боку земельної ділянки загального користування, вздовж стіни житлового будинку літ. "А", довжиною 4, 70 м (за годинниковою стрілкою);далі від кута житлового будинку літ. "А" нахил вліво довжиною 8,71 м; далі нахил вправо довжиною 8, 00 м; поворот наліво довжиною 4, 65 м; поворот направо довжиною 6, 21 м; поворот направо довжиною 5, 12 м; поворот наліво довжиною 1, 00 м; далі по лінії продовження довжиною 4, 80 м; поворот направо довжиною 7, 25 м (по зовнішній стіні нежитлової прибудови літ. „А2"); поворот наліво довжиною 0, 54 м (по зовнішній стіні нежитлової прибудови літ. „А2"); поворот направо довжиною 3, 92 м (по зовнішній стіні нежитлової прибудови літ. „А2"); поворот направо довжиною 0, 83 м (по зовнішній стіні нежитлової прибудови літ. „А2"); поворот наліво довжиною 8, 14 м (по зовнішній стіні житлового будинку літ. „А"); поворот направо довжиною 6, 60 м (по міжквартирній перегородці житлового будинку літ. „А"); поворот наліво довжиною 0, 80 м (по міжквартирній перегородці житлового будинку літ. „А"); поворот направо довжиною 4, 80 м (по міжквартирній перегородці житлового будинку літ. „А"); далі по лінії продовження довжиною 4, 03 м (по міжквартирній перегородці). б) земельною ділянкою № 1-2 (під забудовою сараю літ. „Н", убиральні літ. „М", сараю літ. „К" та під городом) площею 256 кв. м у наступних межах (за годинниковою стрілкою): по задній межі ділянки від правого кута довжиною 15, 82 м вздовж розподільчої межі із домоволодінням на АДРЕСА_3; далі по лінії продовження довжиною 2, 80 м; поворот направо довжиною 3, 00 м; поворот направо довжиною 1, 23 м; поворот наліво довжиною 2, 80 м; поворот наліво довжиною 9, 46 м; поворот направо довжиною 4, 23 м; поворот направо довжиною 17, 93 м; нахил вліво довжиною 1, 03 м; поворот наліво довжиною 2, 35 м; поворот направо довжиною 8, 42 м; поворот направо по задній межі ділянки довжиною 2, 35 м; далі по лінії продовження довжиною 11 м. до правого кута ділянки. Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою площею 588 кв. м, у тому числі: а) земельною ділянкою № 1-1 площею 332 кв.м у наступних межах: з боку земельної ділянки загального користуваннявздовж стіни житлового будинку літ. "А", довжиною 4, 70 м (за годинниковою стрілкою); далі від кута житлового будинку літ. "А" нахил вліво довжиною 8, 71 м; далі нахил вправо довжиною 8, 00 м; поворот наліво довжиною 4, 65 м; поворот направо довжиною 6,21 м; поворот направо довжиною 5, 12 м; поворот наліво довжиною 1, 00 м; далі по лінії продовження довжиною 4, 80 м; поворот направо довжиною 7, 25 м (по зовнішній стіні нежитлової прибудови літ. „А2"); поворот наліво довжиною 0, 54 м (по зовнішній стіні нежитлової прибудови літ. „А2"); поворот направо довжиною 3, 92 м (по зовнішній стіні нежитлової прибудови літ. „А2"); поворот направо довжиною 0, 83 м (по зовнішній стіні нежитлової прибудови літ. „А2"); поворот наліво довжиною 8, 14 м (по зовнішній стіні житлового будинку літ. „А"); поворот направо довжиною 6, 60 м (по міжквартирній перегородці житлового будинку літ. „А"); поворот наліво довжиною 0, 80 м (по міжквартирній перегородці житлового будинку літ. „А"); поворот направо довжиною 4, 80 м (по міжквартирній перегородці житлового будинку літ. „А"); далі по лінії продовження довжиною 4, 03 м (по міжквартирній перегородці). б) земельною ділянкою № 1-2 (під забудовою сараю літ. „Н", убиральні літ. „М", сараю літ. „К" та під городом) площею 256 кв. м у наступних межах (за годинниковою стрілкою): по задній межі ділянки від правого кута довжиною 15, 82 м. вздовж розподільчої межі із домоволодінням по АДРЕСА_3 ; далі по лінії продовження довжиною 2, 80 м.; поворот направо довжиною 3, 00 м.; поворот направо довжиною 1, 23 м.; поворот наліво довжиною 2, 80 м; поворот наліво довжиною 9,46 м; поворот направо довжиною 4, 23 м; поворот направо довжиною 17, 93 м; нахил наліво довжиною 1, 03 м; поворот наліво довжиною 2, 35 м; поворот направо довжиною 8, 42 м; поворот направо по задній межі ділянки довжиною 2, 35 м; далі по лінії продовження довжиною 11 м. до правого кута ділянки.
Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою загального користування площею 200 кв. м, шляхом звільнення її від посаджених ними зелених насаджень. В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини у справі, правовідносини, які склалися між сторонами та норми процесуального і матеріального права, якими слід керуватися, ухвалюючи судове рішення, однак зробив не вірний висновок щодо відсутності правових підстав судового захисту порушеного права, вважаючи що позивач вимагає зобов`язати відповідачів виконати судове рішення та відповідно не чинити йому перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Суд апеляційної інстанції зазначав, що рішенням суду від 12 жовтня 2012 року, був вирішений спір щодо землекористування між співвласниками житлового будинку та визначена площа ізольованої земельної ділянки позивача, визначена ділянка спільного користування, таким чином, даним судовим рішенням був вирішений спір про право, однак, зазначене судове рішення відповідно до предмету позову та заявлених вимог не підлягало примусовому виконанню, оскільки не передбачало обов`язку відповідачів здійснити певні дії, а суд першої інстанції уваги на дану обставину не звернув, як не звернув увагу на лист суду в якому йшла мова про те, що чинним законодавством не передбачено видачу виконавчого листа за вищезгаданим рішенням та ту обставину, що відповідачі відмовляються встановити відповідний порядок користування земельною ділянкою та вчиняють протиправні дії, якими перешкоджають встановити відповідний порядок користування земельною ділянкою.
Апеляційний суд у своєму рішенні прийшов висновку, що у позові мова йде про захист права, визнаного рішенням суду, права позивача користуватися земельною ділянкою, яке не визнається відповідачами, відповідачі перешкоджають йому у користуванні землею, а тому таке право безумовно підлягало судовому захисту відповідно до положень частини другої статті 16 ЦК України. Більш того позовними вимогами також були - зобов`язати відповідачів не чинити йому перешкод при встановленні огорож та перенесенні парканів між його та земельними ділянками відповідачів, зобов`язання звільнити земельну ділянку, виділену йому у користування, звільнити земельну ділянку загального користування, а отже право позивача на визначене судовим рішенням землекористування підлягає судовому захисту. Суд апеляційної інстанції погодився із судом першої інстанції в тому, що не знайшов свого підтвердження факт заподіянні ОСОБА_1 моральної шкоди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2016 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції було прийняте необґрунтоване рішення у зв`язку із тим, що позивач у справі ОСОБА_1 державної реєстрації права власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку не здійснив, таким чином право на земельну ділянку у нього не виникло. Заявники зазначають, що апеляційним судом не застосовано норм Земельного Кодексу України та інших нормативних документів, якими врегульована процедура оформлення права на земельну ділянку та визначення її меж на місцевості, саме недотримання позивачем цієї процедури унеможливлює ідентифікувати земельну ділянку та вважати її об`єктом захисту, таким чином вважають, що оскільки право власності у позивача на земельну ділянку не виникло то і відсутня необхідність захисту права, якого нема. ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів того, що йому хтось перешкоджає користуватися земельною ділянкою, а таке його твердження голослівне. Крім того ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скарзі зазначають про те, що про вищезазначені обставини вони у суді апеляційної інстанції заявити не могли з тієї причини, що їм не було надано можливості висловитися взагалі.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 грудня 2012 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області у справі № 2-3757/11 було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення земельної частки кожного із співвласників та встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою - задоволені: виділено ОСОБА_1 в користування 49/100 частин належної йому земельної ділянки у відповідності до ІІІ-го варіанту Висновку № 46/09 судової будівельно-технічної експертизи від 24 лютого 2012 року, а саме: для в`їзду та проходу до своїх частин житлового будинку та господарських будівель в користування співвласників виділено земельну ділянку загального користування площею 200 кв. м, для цього ОСОБА_1 необхідно знести свій сарай літ. „З". ОСОБА_1 (49/100 частки) виділено в особисте користування земельну ділянку № 1 площею 588 кв. м у тому числі: земельна ділянка № 1-1 площею 332 кв. м (під забудовою квартири № 1 житлового будинку літ. „А" та прилеглою територією), земельна ділянка № 1-2 площею 256 кв. м (під забудовою сараю літ. „Н", убиральні літ. „М", сараю літ. „К" та під городом). Даним рішенням було визначено межі земельної ділянки № 1-1 (під забудовою квартири № 1 житлового будинку літ. „А" та прилеглою територією) площею 332 кв. м та межі земельної ділянки № 1 -2 (під забудовою сараю літ. „Н", убиральні літ. „М", сараю літ. „К" та під городом) площею 256 кв. м.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 9 вересня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2013 року вказане рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду одеської області залишено без змін.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області та до Білгород-Дністровської міської ради з приводу протиправних дій відповідачів. З наданих відповідей на звернення вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 19 грудня 2012 року не визнають та відмовляються встановити передбачений цим рішенням порядок користування земельною ділянкою, для вирішення даного питання ОСОБА_1 було запропоновано звернутися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, з відповідачами були проведені профілактичні бесіди..
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської Області.