Постанова
Іменем України
19 червня 2019 року
місто Київ
справа № 643/11945/15-ц
провадження № 61-14062св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРАВЕКС-БАНК" на рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 березня 2016 року у складі судді Ференчук О. В. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 вересня 2016 року у складу колегії суддів: Шаповал Н. М., Кіпенка І. С., Пшенічної Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" (далі - ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК", банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення з них солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 19 066, 13 дол. США та пені у розмірі 417 123, 42 грн.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 21 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним банком "ПРАВЕКС-БАНК" (далі - АКБ "ПРАВЕКС-БАНК"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6399-014/08Р. Відповідно до зазначеного договору позивач надав ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті на загальну суму 15 233, 00 дол. США терміном до 21 серпня 2013 року зі сплатою 13, 99 % річних за час фактичного користування кредитом, а відповідач зобов`язалася повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов`язання згідно з договором у повному обсязі. Відповідно до умов договору, викладених у пункті 4.4, ОСОБА_1 зобов`язалася погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами у сумі 254, 00 дол. США щомісяця до 10 числа наступного місяця. З метою забезпечення виконання зобов`язань відповідача 21 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 6399-014/08Р. Згідно з умовами пункту 1.1 зазначеного договору поруки ОСОБА_2 у порядку та на умовах, передбачених договором поруки, зобов`язався нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання в повному обсязі зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором. Всупереч умовам договору ОСОБА_1 зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого виникла заборгованість за кредитом. Станом на 03 червня 2015 року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором складає 19 066, 13 дол. США, а саме: тіло кредиту - 13 032, 63 дол. США;
відсотки - 6 033, 50 дол. США; крім того: пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 295 065, 97 грн та пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 122 057, 46 грн.
Стислий виклад заперечень відповідачів
Відповідачі просили відмовити у задоволенні позову, застосувати до спірних правовідносин позовну давність.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 вересня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовувалось тим, що в разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовну давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, слід обчислювати з моменту настання строку погашення чергового платежу. Враховуючи те, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами до 10 числа кожного місяця, то початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником цього зобов`язання. Відповідно до пункту 4.4 договору строк погашення тіла кредиту та процентів за ним визначено щомісячними платежами, а оскільки останній платіж мав місце 03 грудня 2010 року, то позивач, звернувшись до суду з позовом 24 липня 2015 року, пропустив позовну давність. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до положень частини четвертої статті 559 ЦК України в цьому випадку вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням. У частині вимог про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості зі сплати пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит суд відмовив у зв`язку зі спливом позовної давності.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у жовтні 2016 року, ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК" просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що суди дійшли помилкового висновку про сплив позовної давності, оскільки строк користування кредитом визначено до 21 серпня 2013 року, а банк не змінював цей строк, не вимагав дострокового повернення суми кредиту. Також зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про те, що останній платіж вчинено 03 грудня 2010 року, оскільки зазначена обставина не підтверджена належними доказами.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у справі, ухвалою від 07 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у березні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Під час визначення меж розгляду справи судом касаційної інстанції застосовані положення статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до умов кредитного договору від 21 серпня 2008 року № 6399-014/08Р ОСОБА_1 отримала у позивача кредитні кошти у іноземній валюті на загальну суму 15 233, 00 дол. США терміном з 21 серпня 2008 року до 21 серпня 2013 року. Процентна ставка за користування кредитом складає 13, 99 % річних.
Відповідно до пункту 4.4 кредитного договору позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення платежів рівними частинами у сумі 254, 00 дол. США щомісяця, до 10 числа наступного місяця.
У зв`язку із порушенням зобов`язань за кредитним договором від 21 серпня 2008 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем станом на 03 червня 2015 року складає 19 066, 13 дол. США, а саме: тіло кредиту - 13 032, 63 дол. США; відсотки - 6 033, 50 дол. США; пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 295 065, 97 грн та пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 122 057, 46 грн.
На забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 21 серпня 2008 року № 6399-014/08Р.
За умовами зазначеного договору поручитель зобов`язався нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі