Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 615/1411/17
провадження № 61-46830св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на рішення Валківського районного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в складі судді Токмакової А. П. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 27 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Маміної О. В., Колтунової А. І., Кругової С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного сільськогосподарське підприємство "Нове життя" (далі - ПСП "Нове життя") про визнання договору оренди припиненим та скасування державної реєстрації.
Позовна заява мотивована тим, що між сторонами укладено договір оренди землі від 30 грудня 2005 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав ПСП "Нове життя" у строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області, загальною площею 5,72 га.
Вказаний договір зареєстровано у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2008 року, отже, договір оренди землі набрав чинності з указаної дати.
Відповідно до пункту 8 договору оренди його укладено на 5 років, тобто до 31 січня 2013 року.
У подальшому між сторонами укладено додаткову угоду від 18 липня 2012 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, що зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Валківському районі Харківської області, про що вчинено у Державному реєстрі земель запис від 04 грудня 2012 року.
Вказаною угодою внесено зміни до пунктів 5, 8, 9, 24 договору оренди шляхом їх викладення в новій редакції. Зокрема, пункт 8 договору оренди викладено в наступній редакції: "Договір укладено строком на 7 (сім) років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір діє з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін".
Оскільки договір оренди землі набрав чинності 31 січня 2008 року, то строк його дії закінчився 31 січня 2015 року.
Вказував, що переважне право на продовження строку дії договору оренди землі від 30 грудня 2005 року відповідач не реалізував у порядку, встановленому Законом України "Про оренду землі", тому підстави для продовження користування земельною ділянкою за договором оренди землі від 30 грудня 2005 року у відповідача відсутні, а орендні правовідносини згідно з договором оренди землі між сторонами припинилися з 01 лютого 2015 року.
У подальшому ОСОБА_1 подав заяву, в якій указував, що після подання позову та відкриття провадження у даній справі ПСП "Нове життя" звернулося до Комунального підприємства "Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації" із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державним реєстратором внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис від 22 грудня 2017 року про державну реєстрацію права оренди ПСП "Нове життя" земельної ділянки строком дії до 22 грудня 2024 року з правом пролонгації.
Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки порушують права власника земельної ділянки та норми матеріального права.
На підставі викладеного ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати припиненим договір оренди землі, укладений 30 грудня 2005 року між сторонами; скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 5,721 га, внесений до Державного земельного кадастру, дата державної реєстрації речового права 31 січня 2008 року, строк дії речового права 13 років, орендар - ПСП "Нове життя"; скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22 грудня 2017 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 14 червня 2018 року позов задоволено.
Визнано договір оренди землі, укладений 30 грудня 2005 року між ОСОБА_1 і ПСП "Нове життя", припиненим з 01 лютого 2015 року.
Скасовано запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 5,721 га, внесений до Державного земельного кадастру, дата державної реєстрації речового права 31 січня 2008 року, строк дії речового права 13 років, орендар - ПСП "Нове життя".
Скасовано запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 24226458, дата, час державної реєстрації 22 грудня 2017 року 13:41:19 на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 39034608 від 28 грудня 2017 року 16:21:43, Кучеренко О. В., Комунальне підприємство "Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації", Харківська обл.
Стягнуто з ПСП "Нове життя" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 984,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 10 880 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не скористався закріпленим у статті 33 Закону України "Про оренду землі" переважним правом на користування даною земельною ділянкою у передбаченому законом порядку, але не позбавлений права, як попередній орендар, за необхідності вирішити питання щодо поновлення договору оренди землі на новий строк.
Позивач на даний час позивач не має змоги скористатися своїм майном, оскільки у Державному земельному кадастрі та. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про зареєстроване всупереч вимогам закону право оренди ПСП "Нове життя" на земельну ділянку, яка належить йому на праві власності, що перешкоджає ОСОБА_1 у реалізації його повноважень власника земельної ділянки. Позивач, як власник земельної ділянки, має право вимагати усунути перешкоду у здійсненні його права користування та розпорядження своїм майном.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 27 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що орендар - ПСП "Нове життя", до закінчення строку дії договору оренди не повідомляв орендодавця в установлені законом строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення цього договору на новий строк, не направляв жодних листів з проектом додаткової угоди.
Запис про державну реєстрацію внесений 31 січня 2008 року строком дії спірного договору на 13 років, проте на момент реєстрації в договорі оренди був передбачений строк його дії тривалістю 5 років. Всупереч умов спірного правочину у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно 22 грудня 2017 року внесено відомості про право оренди спірної земельної ділянки відповідачем до 22 грудня 2024 року, тобто майже 16 років з моменту реєстрації договору оренди, що свідчить про те, що у державних реєстрах прав наявні відомості (записи) про чинність договору оренди поза межами строку, встановленого в самому договорі. Крім того запис до Державного реєстру від 22 грудня 2017 року був внесений після припинення строку дії договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПСП "Нове життя", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що укладання додаткової угоди у 2012 році було направлено на продовження орендних відносин ще на 7 років, тобто до 04 грудня 2017 року.
Суди помилково застосували статтю 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки у правовідносинах, що виникли між сторонами при укладенні додаткової угоди від 18 липня 2012 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, не вирішується питання про порушення переважного права орендаря та про укладення договору оренди з новим орендарем.
Висновки, визначені в оскаржуваних судових рішеннях, є хибними, здійсненими з неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки застосовано статтю 33 Закону України "Про оренду землі" замість статей 213, 651, 653, 654 ЦК України та пункту 29 договору. Висновки судів не відповідають дійсним обставинам у справі.
Доводи інших учасників справи
У лютому 2019 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що додатковою угодою викладено пункт 8 договору оренди у новій редакції, проте ці дії сторін не означають, що строк оренди починає свій відлік саме після укладення цієї додаткової угоди, оскільки нормами матеріального права та умовами договору оренди передбачено, що строк дії договору оренди починається з його державної реєстрації - 31 січня 2008 року.
Якщо припустити, що між сторонами, як вважає відповідач, укладено договір на 7 років починаючи з 04 грудня 2012 року, то такий договір мав би діяти до 04 грудня 2019 року, а не до 04 грудня 2017 року як вказує відповідач.
Суди дійшли правильного висновку, що спірний договір припинив свою дію, оскільки ПСП "Нове життя" не вичинило передбачених законом та умовами цього правочину дій, спрямованих на реалізацію його переважного права на поновлення строку оренди на новий строк.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
07 лютого 2019 справу передано до Верховного Суду.
У березні 2019 до Верховного Суду надійшла заява про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, зокрема витрат на правову допомогу.
У червні 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання ПСП "Нове життя", в якому останнє просило зменшити витрати на оплату правничої допомоги або відмовити у компенсації ОСОБА_1 указаних витрат.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,72 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області та надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Між ОСОБА_1 (орендодавець) і ПСП "Нове життя" (орендар) 30 грудня 2005 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,72 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області.
Вказаний договір зареєстровано у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії "Цент державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31 січня 2008 року.
Згідно з пунктом 8 договору оренди сторонами погоджено, що цей договір укладено на п`ять років. Після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 27 договору оренди передбачено, зокрема, що дія договору землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
18 липня 2012 року між сторонами також укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року, відповідно до якої у договір оренди від 30 грудня 2005 року внесено наступні зміни:
пункт 8 договору оренди викладено у наступній редакції: "Договір укладено сторонами на 7 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір діє з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін";
пункт 9 договору оренди викладено у наступній редакції: "Орендна плата отримується у грошовій формі готівкою в касі орендаря в період з 01 липня до 31 грудня поточного року. Розмір орендної плати у рік становить 4 120,33 грн, що складає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеній в пункті 3 договору. За письмовою або усною домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись у натуральній формі (зерно, цукор та інше), або відробітковій формі (надання послуг, культивація, оранка, транспортні послуги та інше) по діючим цінам на продукцію, роботи та послуги. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідним актом".
У додатковій угоді від 18 липня 2012 року сторони погодили, що угода є невід`ємною частиною договору оренди від 30 грудня 2005 року, набирає чинності після державної реєстрації та діє у строк, визначений договором оренди.
Додаткова угода зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Валківському районі Харківської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 04 грудня 2012 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.