ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 464/3743/17
провадження № 61-41783 св 18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради,
відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
представник відповідача - адвокат Крамар Ігор Іванович,
треті особи - Львівська міська рада, Львівське комунальне підприємство "Житловик-С",
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Крамара Ігоря Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 02 березня 2018 року в складі судді Горбань О. Ю. та на постанову апеляційного суду Львівської області від 19 липня 2018 року в складі колегії суддів Савуляка Р. В., Бойко С. М., Крайник Н. П.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року Сихівська райдержадміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просила виселити його з кімнати АДРЕСА_1 (далі - будинок), без надання іншого житлового приміщення.
В обґрунтування позову райдержадміністрація зазначала, що в 2017 році під час обстеження будинку, який перебуває у власності територіальної громади м. Львова, було виявлено, що відповідач самовільно зайняв кімнату АДРЕСА_1 в цьому будинку.
Оскільки договір найму кімнати АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 і уповноваженим органом не укладався, ордер на вселення не видавався, окрім того, відповідач зарєстрований за іншою адресою, райдержадміністрація просила виселити його без надання іншого житлового приміщення.
ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до Сихівської районної адміністрації ЛМР і просив визнати за ним право користування кімнатою АДРЕСА_1 в будинку.
В обґрунтування позову зазначав, що в січні 2006 рокув зв`язку з проведенням реконструкції будинку сім`ю ОСОБА_3, який є батьком позивача, було тимчасово відселено в кімнату АДРЕСА_1 , із якої батько в 2010 році переїхав у квартиру АДРЕСА_2 у цьому будинку .
Уважав, що оскільки він як проживає в указаній кімнаті більше 11 років, то має право на користування кімнатою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 02 березня 2018 року позов задоволено, виселено ОСОБА_1 із кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що відповідач за відсутності правових підстав самовільно зайняв житлове приміщення та не зареєстрований у ньому, а те, що його батько був зареєстрований та проживав у квартирі АДРЕСА_2 цього будинку, не дає права відповідачеві проживати в кімнаті АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Львівської області від 19 липня 2018 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Сихівського районного суду м. Львова від 02 березня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову та відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
03 серпня 2018 року адвокат Крамар І. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення та просив зупинити їх виконання до завершення розгляду касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі, клопотання адвоката Крамара І. І. задоволено, зупинено виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 02 березня 2018 року, залишеного без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 19 липня 2018 року, до завершення розгляду касаційної скарги.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі особа, яка її подала, зазначає, що суди не дослідили обставини справи, неправильно застосували норми матеріального права, порушили норми процесуального права та дійшли безпідставного висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову.
Просив скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09 березня 2007 року № 139 гуртожитку виробничого об`єднання "Полярон", розташованому за адресою: вул. Угорськ а, 2, м . Львів, наданий статус житлового будинку та запропоновано ЛМР прийняти даний будинок у власність територіальної громади м. Львова. Зобов`язано департамент житлового господарства та інфраструктури укласти договори житлового найму з мешканцями, які зареєстровані та проживають у даному житловому будинку.
Рішенням ЛМР від 29 березня 2007 року № 721 указаний будинок прийнятий у власність територіальної громади м. Львова.
Розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації від 05 лютого 2009 року № 41 "Про присвоєння приміщенням в житловому будинку на вул. Угорській, 2 у м. Львові квартирних номерів" приміщенням у будинку присвоєно окремі квартирні номери.
Згідно з актами ЛКП "Житловик-С" від 15 березня, 24 березня, 11 квітня та від 27 квітня 2017 року кімнату АДРЕСА_1 у будинку самовільно займає ОСОБА_1
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, до адміністрації підприємства "Полярон", до Сихівської РА ЛМР із заявами про реєстрацію місця проживання та укладення договору найму кімнати АДРЕСА_1 не звертався, ордер на вселення в указану кімнату йому не видавався.
У матеріалах справи також наявна копія свідцтва про право власності на квартиру від 15 листопада 2010 року № С-08983, відповідно до якої квартира АДРЕСА_2 у цьому будинку належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.