ПОСТАНОВА
Іменем України
01 липня 2019 року
Київ
справа №825/1606/16
адміністративне провадження №К/9901/10623/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року (колегія суддів у складі головуючого судді Бужак Н.П., Костюк Л.О., Троян Н.М.)
у справі №825/1606/16
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Чернігівського відділу міліції УМВС України в Чернігівській області
про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Чернігівського відділу міліції УМВС України в Чернігівській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ заступника голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 15 серпня 2016 року №21 о\с про звільнення майора міліції ОСОБА_1 з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Деснянського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС.
2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано наказ заступника голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 15 серпня 2016 року №21 о/с про звільнення майора міліції ОСОБА_1 з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Деснянського відділу міліції Чернігівського відділу УМВС.
4. У поданій касаційній скарзі Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ та згідно з наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника УМВС України в Чернігівській області від 5 грудня 2012 року №224 о/с на підставі постанови Апеляційного суду Чернігівської області від 22 листопада 2012 року була звільнена у запас Збройних Сил України відповідно до пункту 64 "й" (у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення).
6. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №825/78/13-а наказ УМВС України в Чернігівській області від 5 грудня 2012 року №224 о/с було визнано незаконним та зобов`язано відповідача поновити позивачку на роботі.
7. На підставі зазначеної постанови Київського апеляційного адміністративного суду наказом начальника УМВС України в Чернігівській області від 31 липня 2013 року №176о/с попередній наказ від 05 грудня 2012 року №224о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ скасовано з поновленням її на службі. Одночасно частиною другою цього наказу ОСОБА_1 з 5 грудня 2012 року було увільнено від займаної посади з залишенням її в розпорядженні начальника Чернігівського міського відділу УМВС до закінчення дії обставин, що визнані судом як такі, що забороняють звільнення (частина третя статті 184 Кодексу законів про працю України).
8. Не погодившись з наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 31 липня 2013 року №176о/с в частині увільнення від займаної посади та поновлення на посаді, позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.
9. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2015 року, у справі №825/3300/13-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнано протиправним та скасовано наказ начальника УМВС України в Чернігівській області від 31 липня 2013 року №176о/с в частині увільнення майора міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Деснянського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області.
10. Наказом УМВС України в Чернігівській області від 30 жовтня 2015 року №406 о/с ОСОБА_1 знову було звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України відповідно до пункту 64 "й" з 2 листопада 2015 року. Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом про оскарження зазначеного наказу від 30 жовтня 2015 року №406 о/с.
11. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року, у справі №825/3657/15-а наказ від 30 жовтня 2015 року №406 о/с визнано протиправним та скасовано.
12. На підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року відповідачем видано наказ від 19 травня 2016 року №13о/с, яким скасовано пункт наказу УМВС України в Чернігівській області від 30 жовтня 2015 року №406о/с в частині звільнення позивачки та одночасно звільнено у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) відповідно до пункту 64 "й" (у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення) майора міліції ОСОБА_1 з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Деснянського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС з 2 листопада 2015 року.
13. ОСОБА_1 вкотре звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про скасування наказу від 19 травня 2016 року №13о/с. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року, яка набрала законної сили, у справі №825/1119/16 позовні вимоги задоволено та скасовано наказ від 19 травня 2016 року №13о/с.
14. У зв`язку з цим наказом УМВС в Чернігівській області №21 о/с від 15 серпня 2016 року скасовано пункт наказу УМВС від 19 травня 2016 року №13 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Деснянського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС з 2 листопада 2015 року на підставі постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2016 року №825/1119/16.
15. Цим же наказом згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114 (далі - Положення про проходження служби) звільнено з органів МВС у запас Збройних сил України (з постановленням на військовий облік) відповідно до пункту 64 "й" (у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення злочину або адміністративного корупційного правопорушення) майора міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Деснянського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС.
16. Вважаючи незаконним зазначений наказ відповідача, позивачка звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
17. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що притягнення до відповідальності позивачки відповідно до Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" є безумовною підставою для звільнення її зі служби в органах внутрішніх справ.
18. Крім того суд першої інстанції зазначив, що на момент видання спірного наказу дитині позивачки виповнилось три роки, а тому відпали обставини, що перешкоджали звільненню останньої. Відтак відповідач мав всі підстави для видання спірного наказу про звільнення позивачки зі служби в органах внутрішніх справ за статтею 22 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" та статті 64 пункту "й" Положення про проходження служби.
19. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, виходив з того, що звільнення позивачки є дисциплінарним стягненням відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Оскільки сплив строк, визначений вказаним нормативним актом, протягом якого є можливим притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, то спірний наказ є протиправним.
20. Також суд апеляційної інстанції вказав, що обставина перебування позивачки у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, не може бути підставою для відтермінування строку накладення дисциплінарного стягнення на більш пізніший строк, оскільки таке відтермінування можливе лише у випадку перебування у відпустці чи у період тимчасової непрацездатності та стосується строку накладення стягнення до 1 місяця.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Відповідач у своїй касаційній скарзі зазначає, що відповідно до судових рішень, ухвалених у спорах між ОСОБА_1 та органом внутрішнім справ, звільнення позивачки мало бути проведеним відповідно до статті 22 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", однак з урахуванням вимог частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України, тобто після досягнення дитиною трирічного віку. На виконання зазначеного відповідачем й видано спірний наказ - в день, коли дитині позивачки виповнилось три роки.