ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
02 липня 2019 року
справа №826/7836/17
адміністративне провадження №К/9901/13969/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року у складі судді Вєкуа Н.Г.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у складі суддів Шурка О.І., Василенка Я.М., Кузьменка В.В.
у справі №826/7836/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган, контролюючий орган, відповідач у справі), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 березня 2017 року: №0010991303, яким позивачу збільшено податок на додану вартість на загальну суму 59877 грн, №0010971303, яким збільшено суму за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 122732,28 грн, №0010981303, яким збільшено за платежем військовий збір суму податкового зобов`язання на суму 9609,27 грн, №0011051303, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання за платежем пальне на 121619,23 грн, №0011071203, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 1190,00 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
07 лютого 2019 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій висновувалися з правомірності винесення податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень у зв`язку з доведеністю складу податкових правопорушень.
У травні 2019 року позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на не з`ясування всіх обставин справи.
20 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, справа №826/7836/17 витребувана з Окружного адміністративного суду міста Києва.
30 травня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому податковий орган просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
30 травня 2019 року справа №826/7836/17 надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди попередніх інстанцій установили, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до направлень від 30 січня 2017 року №141,142 від 03 лютого 2017 року №214, №215 та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на І квартал 2017 року посадовими особами податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудень 2016 року, за результатами якої складено акт від 24 лютого 2017 року №76/10-36-13-02/1921707098 (далі - акт перевірки).
Згідно з висновками акта перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:
- пункту 44.6 статті 44, пункту 177.2 статті 177, пункту 177.4 статті 177, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, чим встановлено заниження чистого доходу на загальну суму 524884,47 грн, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 88441,82 грн;
- пункту 187.1 статті 187, пункту 193.1 статті 193, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пунктів 198.1 і 198.3 статті 198, пунктів 201.4 і 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 39918 грн;
- пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму військового збору на загальну суму 7687,41 грн;
- пункту 44.1 статті 44, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 24 грудня 2010 року №1025, наказу Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року №481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні-особи підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та порядку її ведення";
- пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України з причини несвоєчасного подання декларації акцизного податку за грудень 2016 року;
- пунктів 231.1 та 231.6 статті 231 Податкового кодексу України щодо складання акцизної накладної та її реєстрації в ЄРАН на відвантаження 22 квітня 2016 року дизельного палива ТОВ "Терра Плюс" за кодом УКТ ЗЕД 2710194300 обсягом 50 л;
- підпункту 14.1.145 пункту 14.1 статті 14, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, пункту 216.1 статті 216, підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпункту 212.1.1 пункту 212.1 статті 212, пункту 217.1 статті 217 Податкового кодексу України на суму 97295,38 грн, внаслідок чого зменшено суму акцизного податку, що підлягали сплаті та інші.
29 березня 2017 року на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України керівником податкового органу винесено спірні податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням № 0010991303 у зв`язку з порушенням пункту 187.1 статті 187, пункту 193.1 статті 193, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 201.4 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено податок на додану вартість на загальну суму 59877 грн, у тому числі 39918 грн за податковими зобов`язаннями та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 19959 грн на підставі абзацу 4 пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу.
Податковим повідомленням-рішенням №0010971303 у зв`язку з порушенням пункту 44.6 статті 44, пункту 177.2 статті 177, пункту 177.4 статті 177, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України збільшено суму за платежем на доходи фізичних осіб на загальну суму 122732,28 грн, в тому числі по податковим зобов`язанням на 98185,82 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції 24546,46 грн на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу.
Податковим повідомленням-рішенням № 0010981303 у зв`язку з порушенням пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України збільшено за платежем військовий збір суму податкового зобов`язання на суму 9609,27 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями на 7687,41 грн та штрафними санкціями на 1921,86 грн, застосованими на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу.
Податковим повідомленням-рішенням №0011051303 у зв`язку з порушенням підпункту 14.1.145 пункту 14.1 статті 14, підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215, пункту 216.1 статті 216, підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14, підпункту 212.1.1 пункту 212.1 статті 212, пункту 217.1 статті 217 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму податкового зобов`язання за платежем пальне (акцизний податок) на 121619,23 грн, у тому числі за грошовим зобов`язанням на 97295,38 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції 24323,85 грн на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу.
Податковим повідомленням-рішенням №0011071203 у зв`язку з порушенням позивачем пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1190,00 грн.
Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги Суд приходить до висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування судових рішень, виходячи з наступного.
Суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44, пункту 134,1 статті 134, статті 138, пунктів 177.1, 177.2, 177. 4 статті 177, пункту 198.3, статті 198, пунктів 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що господарські операції для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а також податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Щодо правильності визначення чистого оподаткованого доходу з податку на доходи фізичних осіб.
Податковий орган дійшов висновку, що база оподаткування (чистий оподаткований дохід) визначена позивачем невірно на підставі неправомірного віднесення позивачем до складу витрат вартості маркетингових послуг та завищення витрат по факту придбання бензину А-95, придбання якого не підтверджено фінансово-господарськими документами.
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Згідно з пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат фізичних осіб-підприємців, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу "Податок на прибуток підприємств".
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач сформував витрати та податковий кредит за рахунок операцій з ТОВ "Укрнафтагруп" за договором від 26 листопада 2014 року про надання маркетингових послуг. На виконання умов договору позивачем надано податкові накладні, акти здачі - приймання робіт, виписки з банківського рахунку.