ПОСТАНОВА
Іменем України
01 липня 2019 року
Київ
справа №855/213/19
адміністративне провадження №А/9901/154/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
секретаря судового засідання Лещенко Т.П.,
представника позивача : ОСОБА_1,
представника відповідача Єзерської А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
28 червня 2019 року скаргу ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі - відповідач, ЦВК), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК від 25 червня 2019 року № 1322 "Про відмову в реєстрації кандидата в народні депутати України ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, висунутих у порядку самоусування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року" в частині відмови в реєстрації ОСОБА_2 в кандидати у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 126;
- зобов`язати ЦВК зареєструвати ОСОБА_2 кандидатом в народні депутати України, висунутого в порядку самоусування в одномандатному виборчому окрузі № 126 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року на підставі раніше поданих документів.
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття спірної постанови, з посиланням на те, що автобіографія позивача не містить відповідних відомостей, які визначені частиною другою статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України".
Суд першої інстанції стверджував, що підставою для визнання автобіографії неподаною та відмови у зв`язку з цим в реєстрації кандидата є відсутність в ній відомостей, передбачених пунктом 2 частиною другою статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", зокрема про громадянство особи із зазначенням часу проживання в Україні, партійність та контактного номеру телефону.
Відсутність вказаної інформації в документі - автобіографії не є неточністю чи помилкою в розумінні частини третьої статті 60 Закону, оскільки в документі взагалі відсутнє обов`язкове за цим Законом змістове наповнення, в якому можливо допустити і потім уже виправити неточність чи помилку. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що в поданій позивачем автобіографії відсутні всі необхідні та важливі дані, що за Законом повинні бути вказані, а тому це надає підстави вважати, що документ не подано.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на те, що відмова ЦВК у реєстрації кандидата є порушенням вимог пункту 1 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року № 4061-VI (далі - Закон № 4061-VI), оскільки відсутність в автобіографії відомостей про партійність зв`язана з тим, що апелянт не є членом будь-якої політичної партії.
Вказував, що Закон України "Про вибори народних депутатів України", на відміну від обов`язкового зазначення інформації щодо наявності або відсутності судимості кандидата, не містить норми про необхідність вказувати безпартійний статус.
Також вказував, що подав до ЦВК копію паспорту, що підтверджується матеріалами справи. На думку апелянта, ЦВК із поданого паспорта громадянина України, могла встановити його громадянство. Вказував, що на території України проживає з 1991 року. Крім того, стосовно кожного заявника ЦВК проводить спеціальну перевірку разом з Прикордонною службою на предмет проживання на території України останні 5 років.
Позивач не заперечує проти неточності зазначення у його автобіографії відомостей відносно часу його проживання на території України. Проте, вважає, що такі неточності можуть бути виправлені, і не є підставою для відмови у реєстрації кандидата в депутати.
Також апелянт вважає, що відсутність відомостей в автобіографії стосовно контактного номеру телефону не є інформацією, яка може впливати на волевиявлення громадян та донести до них інформації про кандидата. При цьому контактний номер телефону міться в інших документах поданих до ЦВК. Номер телефону є персональною інформацією, яка не може бути опублікована в автобіографії.
У відзиві на апеляційну скаргу ЦВК заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зауважує, що у частині другій статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" визначені імперативні вимоги до змісту, який зобов`язує останнього зазначити у такій автобіографії прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім`ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості.
Зазначив, що стаття 63 Закону України "Про вибори народних депутатів України" гарантує забезпечення виборцям можливості доступу до різнобічної, об`єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого вільного вибору.
Проте, всупереч вказаним вимогам, позивачем в автобіографії не вказано відомостей щодо його громадянства із зазначенням часу проживання в Україні, партійності, а також контактного телефону, що стало обґрунтованою підставою для відмови ЦВК у реєстрації позивача кандидатом в народні депутати України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та в апеляційній скарзі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просила відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів ВС встановила наступні обставини підтверджені доказами.
20 червня 2019 року ОСОБА_2 подав до ЦВК заяву про самовисування кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 126 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
За результатами розгляду документів, Центральною виборчою комісією 25 червня 2019 року прийнято постанову № 1322, якою відмовлено в реєстрації кандидатом в народні депутати України, зокрема, ОСОБА_2, висунутого в порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 126 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року з підстав відсутності документа передбаченого пунктом 2 частини другої статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України", оскільки подана ОСОБА_2 автобіографія не містить відомостей про його громадянство із зазначенням часу проживання в Україні, партійність, а також контактний номер телефону (а.с.14).
Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, а також діями щодо відмови позивача зареєструвати його кандидатом в народні депутати України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.
Відповідно до загальновизнаних принципів міжнародного права кожному громадянину належить право та можливість голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального і рівного виборчого права при таємному голосуванні й забезпечують свободу волевиявлення виборців (пункт 3 статті 21 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, стаття 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року).
Право бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (пасивне виборче право) гарантоване статтею 38 Конституції України.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.
Пунктом 6 статті 19 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" визначено, що комісія реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.
Так, частиною другою статті 55 Закону України "Про вибори народних депутатів України" передбачено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред`явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею переліку документів серед яких, зокрема, - автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов`язково повинна містити: прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім`ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості (пункт 2).
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі: 1) порушення вимог частин четвертої, п`ятої статті 52 цього Закону; 2) відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону; 3) припинення громадянства України кандидата у депутати; 4) вибуття особи, висунутої кандидатом у депутати, за межі України для проживання чи з метою отримання політичного притулку; 5) визнання особи, висунутої кандидатом у депутати, недієздатною; 6) набрання щодо особи, висунутої кандидатом у депутати, законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину; 7) виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9 цього Закону.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про вибори народних депутатів України" депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років.
Необхідно вказати, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" комісія забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України. В силу статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Оскільки ЦВК є правозастосовчим органом державної влади, відповідно дії такого органи повинні спрямовуватись на надання допомоги громадянам у реалізації їх політичних прав, у тому числі шляхом надання роз`яснень порядку оформлення документів та необхідного обсягу інформації, що повинна бути відображена.
Один із таких механізмів передбачений частиною третьою статті 60 Закону України "Про вибори народних депутатів України" відповідно до якої помилки і неточності, виявлені в поданих кандидатами на реєстрацію документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидатом в депутати.
Якщо ж у документах особи, яка бажає бути зареєстрована кандидатом у депутати необхідна інформація не може бути виправлена, в силу якихось обставин, лише тоді такі помилки і неточності можуть трактуватися, як відсутність у документі необхідних і важливих даних.