ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
02 липня 2019 року
справа №140/2160/18
адміністративне провадження №К/9901/13662/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року у складі судді Сороки Ю.Ю.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у складі суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В., Ковааля Р.Й.
у справі №140/2160/18
за позовом Фермерського господарства "АІС-АГРО"
до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України,
про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2018 року Фермерське господарство "АІС-АГРО" (далі - Господарство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - податковий орган, відповідач 1 у справі), Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган, відповідач 2 у справі, ДФС України), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області від 27 липня 2018 року №860618/35387709 про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язати податковий орган зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06 листопада 2017 року №126.
03 січня 2019 року рішенням Волинського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС України у Волинській області від 27липня 2018 року №860618/35387709 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06 листопада 2017 року №126 та зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 06 листопада 2017 року №126 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з протиправності відмови в реєстрації податкових накладних позивача, оскільки здійснення позивачем господарських операцій відображених у спірних податкових накладних підтверджено належними, достатніми і допустимими доказами.
У травні 2019 року податковим органом подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивачем не надано в необхідному обсязі документи, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
31 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, справу №140/2160/18 витребувано з Волинського окружного адміністративного суду.
20 червня 2019 року справа №140/2160/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
21 червня 2019 року у Верховному Суді зареєстровано відзив на касаційну скаргу, у якому позивач посилається на її необґрунтованість та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позивач зареєстрований як юридична особа 09 жовтня 2007 року за №11801020000000253, основним видом діяльності є " 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур", що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
08 серпня 2017 року між ФГ "АІС-АГРО" (продавець) та ТОВ "Волинь-Зерно-Продукт" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №0808/15685, предметом якого є продаж у власність покупця зернових та олійних культур врожаю 2017 року з наступним його прийняттям та оплатою покупцем.
Згідно зі Специфікацією від 06 листопада 2017 року №126 до договору купівлі-продажу від 08 серпня 2017 року №0808/15685 загальна вартість товару "соя (2017 року, власне виробництво)" становить 440001,90 грн, в тому числі податок на додану вартість 73333,65 грн.
При здійсненні операції з продажу за умовами договору від 08 серпня 2017 року №0808/15685 позивач склав податкову накладну від 06 листопада 2017 року №126 на суму 440001,90 грн (в т.ч. ПДВ 73333,65 грн), яка була надіслана для реєстрації в ЄРПН.
Згідно з квитанцією від 27 листопада 2017 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вбачається, що реєстрація податкової накладної від 06 листопада 2017 року №126 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1201, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.
23 липня 2018 року позивачем надіслано відповідачу письмове пояснення щодо господарської операції за вищевказаною податковою накладною та копії документів, які підтверджують реальність здійснення такої господарської операції.
27 липня 2018 року комісією ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №860618/35387709, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 06 листопада 2017 року №126 в ЄРПН з підстави ненадання платником податку копій документів, а саме, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
06 серпня 2018 року позивачем надіслано скаргу на зазначене рішення комісії, однак 15 серпня 2018 року комісія з питань розгляду скарг прийняла рішення №24591/35387709/2, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час подання податкової накладної для реєстрації) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).